істерія
ІСТЕРІЯ – ІСТЕРИКА
Істерія, -ї, ор. -єю. Нервово-психічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно – посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в якомусь напрямі: воєнна істерія.
Істерика. Напад істерії. Дарину вкусив ґедзь. З нею сталася істерика (Ю.Яновський); Коляда впав на ліжко і забився в істериці (М.Зарудний).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- істерія — істері́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- істерія — -ї, ж. 1》 Функціональне нервово-психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується риданням, сміхом, криком, корчами, а також розладом чутливості, рухомої сфери й т. ін. 2》 з означ. і чого, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- істерія — істері́я (від грец. υστέρα – матка; давні греки вважали, що в основі І. – ураження матки) одна з форм нервово-психічного розладу. Спостерігається в осіб із загальною слабкістю нервової системи. Словник іншомовних слів Мельничука
- істерія — Психогенне захворювання, яке відзначається різкими змінами настрою та перебільшено-емоційною поведінкою. Універсальний словник-енциклопедія
- істерія — ІСТЕРІ́Я (нервово-психічне захворювання), КРИКЛИ́ВИЦІ (КРИКЛИ́ВЦІ) розм. Мати її 6 літ була паралізована і німа, прослабувавши цілий рік на істерію, і з того вмерла (Леся Українка); — Коли я відьма, то нашлю на тебе.. ще й крикливці (І. Нечуй-Левицький) Словник синонімів української мови
- істерія — ІСТЕРІ́Я, ї, ж. 1. Функціональне нервово-психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується риданням, сміхом, криком, корчами, а також розладом чутливості, рухомої сфери й т. ін. Словник української мови в 11 томах