італіки
Ів, мн. (одн. італік, -а). Група індоєвропейських племен давньої Італії, а також спільна назва всіх племен, що населяли Апеннінський півострів до І ст. н. є.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- італіки — -ів, мн. (одн. італік, -а, ч.). Племена, що населяли Апеннінський півострів у першому тисячолітті до нашої ери. Великий тлумачний словник сучасної мови
- італіки — Назва індоєвроп. племен, які у 2-й полов. II тис. до н.е. мігрували до Італії (групи: лат.-фалісська та оско-умбрійська); в IV-III ст. до н.е. підкорені римлянами, а їхні землі поступово включені до Рим. держави; права рим. громадянства отримали на поч. I ст. до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
- італіки — ІТА́ЛІКИ, ів, мн. (одн. іта́лік, а, ч.). Племена, що населяли Апеннінський півострів у першому тисячолітті до нашої ери. Римських демократів підтримала частина італіків (Іст. стар. світу, 1957, 172). Словник української мови в 11 томах