італіки

іта́ліки

-ів, мн. (одн. італік, -а, ч.).

Племена, що населяли Апеннінський півострів у першому тисячолітті до нашої ери.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. італіки — Ів, мн. (одн. італік, -а). Група індоєвропейських племен давньої Італії, а також спільна назва всіх племен, що населяли Апеннінський півострів до І ст. н. є. Літературне слововживання
  2. італіки — Назва індоєвроп. племен, які у 2-й полов. II тис. до н.е. мігрували до Італії (групи: лат.-фалісська та оско-умбрійська); в IV-III ст. до н.е. підкорені римлянами, а їхні землі поступово включені до Рим. держави; права рим. громадянства отримали на поч. I ст. до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
  3. італіки — ІТА́ЛІКИ, ів, мн. (одн. іта́лік, а, ч.). Племена, що населяли Апеннінський півострів у першому тисячолітті до нашої ери. Римських демократів підтримала частина італіків (Іст. стар. світу, 1957, 172). Словник української мови в 11 томах