ЄВТУШЕНКО Євген Олександрович

ЄВТУШЕ́НКО Євген Олександрович

• ЄВТУШЕНКО Євген Олександрович

(18.VII 1933, ст. Зима Ірк. обл.)

- рос. рад. поет, перекладач, публіцист, почесний чл. Іспанської академії красних мистецтв і Американської академії мистецтва і літератури. Народний депутат СРСР з 1989 (обраний від Харківського — Дзержинського територіального округу). Навчався 1952 — 54 в Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва), з якого був виключений за виступ на захист роману В. Дудінцева "Не хлібом єдиним". Автор збірок "Розвідники прийдешнього" (1952), "Шосе Ентузіастів" (1956), "Яблуко" (1960), "Катер зв'язку" (1966), "Ідуть білі сніги" (1969), "Співаюча дамба" (1972), "На повний зріст" (1977), "Зварювання вибухом" (1980), "Майже насамкінець" (1985), поем "Станція „Зима"" (1956), "Братська ГЕС" (1965), "Казанський університет" (1970), "Просіка" (1975), "Мама і нейтронна бомба" (1982; Держ. премія СРСР, 1984), "Фуку!" (1985) та ін., повісті у віршах "Голуб у Сантьяго" (1978), позначених громадян. пафосом, тематич. розмаїтістю, широтою вражень від далеких подорожей. Є. — поет самобутньої стильової манери, де авторська особистість невіддільна від лірич. героя, безпосереднє публіцистич. висловлювання поєднується з образним втіленням складних явищ дійсності. Він володіє як традиц. наспівним віршем, так і ритмічними й інтонаційними можливостями "драбинки" В. Маяковського. Багато його віршів покладено на музику (зокрема, пісні "Чи хочуть росіяни війни?", "Вальс про вальс", "Кохана, спи..." композитора Е. Колмановського). До поезії Є. звертався Д. Шостакович (вокально-симф. поема "Страта Стеньки Разіна", вокально-інструм. 13-а симфонія). Є. написав фантаст. повість "Ардабіола" (1981) роман "Ягідні місця" (1981). Бере активну участь у громадському житті. Виступає з гострими публіцистич. статтями (книги "Талант є чудо невипадкове", 1980; "Точка опори", 1981; "Війна — це антикультура", 1983, та ін. публікації), працює в галузі кіно (сценарій фільму "Я — Куба", 1964; автор сценарію, режисер-постановник фільму "Дитячий садок", 1982; зіграв роль К. Е. Ціолковського у фільмі "Зліт", 1979). Твори Є. виходили багатьма мовами народів Радянського Союзу й світу. Окремі його поезії переклали А. Малишко, І. Драч, М. Зісман, А. Камінчук, П. Засенко, Б. Вовк, В. Коломієць, А. Кацнельсон та ін.

Тв.: Собрание сочинений. т. 1 — 3. М., 1983 — 84; Стихотворения и поэмы, т. 1 — 3. М., 1987; Завтрашний ватер. М., 1987; За сорок лет. "Советская культура", 1989, 1 июня; Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Березова криниця. К., 1972; "Ні в чому не візьму я половини!". "Вітчизна", 1974, № 1; Я — громадянин Радянського Союзу. В кн.: Сузір'я, в. 10, К., 1976; Мама і нейтронна бомба. К., 1988.

Літ.: Огнев В. Книга про стихи. М., 1963; Сидоров Е. Евгений Евтушенко. М., 1987; Нехорошев Ю. С., Шитов А. П. Евгений Евтушенко. Научно-вспомогательный библиографический указатель. Челябинск, 1981.

А. В. Кулінич.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me