ЄГОРОВ Борис Федорович

ЄГО́РОВ Борис Федорович

• ЄГОРОВ Борис Федорович

(29.V 1926, м. Балашов, тепер Сарат. обл.)

- рос. рад. літературознавець, доктор філол. наук з 1968, професор з 1969. Закінчив 1948 Ленінгр. ун-т. З 1985 — заст. голови редколегії серії книг "Литературные памятники". Досліджує історію рос. л-ри, громад. думки, літ. критики та естетики, методол. питання сучас. літ. науки та літ.-худож. критики. Автор праць "Життя і творчість В. Г. Короленка" (1953), "М. О. Добролюбов — збирач і дослідник народної творчості" (1956), "Російські революційні демократи і Тарас Шевченко"(1961), "Літературно-критична діяльність В. Г. Бєлінського" (1986) та ін. У своїх працях Є. аналізує також окр. явища історії укр. л-ри, розглядає питання нац. своєрідності та народності поезії Т. Шевченка, інтерпретації його творчості у літ.-крит. виступах А. Григор'єва ("Аполлон Григор'єв — критик", 1960 — 61). У праці "Російський роман 60-х — початку 70-х pp." (1963) розглядає романи Марка Вовчка "Живая душа", "Записки причетника". У монографії "Петрашевці" (1988) торкається питання зв'язків петрашевців з революц.-визв. рухом на Україні, зокрема вказує на близькість їхньої ідейної платформи до програми Кирило-Мефодіївського братства.

■ Літ.: Кирилюк З. [Рец. на кн.: Егоров Б. О мастерстве литературноі критики. Жанры, композиция, стиль. Л., 1980]. "Радянське літературознавство", 1981, № 7; Меретин Ю. В. Борис Федорович Егоров. Библиографический указатель. Л., 1986.

З. В. Кирилюк.