ЄСЕНІН Сергій Олександрович

ЄСЕ́НІН Сергій Олександрович

• ЄСЕНІН Сергій Олександрович

[21.IX (3.X) 1895, с. Константиново, тепер с. Єсеніно Рибнівського р-ну Рязан. обл. — 28.XII 1925, Ленінград, похов. у Москві]

- рос. рад. поет. Навчався 1909 — 12 в учит. школі с. Спас-Клепіки, 1913 — 14 в Моск. міському нар. ун-ті ім. А. Л. Шанявського. 1915 переїхав у Петроград, де познайомився з О. Блоком, С. Городецьким, А. Белим, М. Клюєвим. Перша зб. віршів — "Радуниця" (1916) позначена впливом поетики рос. фольклору. Велику Жовтн. соціалістич. революцію зустрів з піднесенням. Вірші й поеми 1917 — 18 "Товариш", "Перетворення", "Інонія", "Кантата" (у співавт.), "Небесний бараб.нщик" пройняті пафосом революц. боротьби, волелюбністю, передчуттям глибоких змін. У ранній ліриці Є. поряд з патріотич. й революц. мотивами відобразились утопічні ілюзії патріархального "мужицького раю". В 1919 — 24 належав до групи поетів-імажиністів (див. Імажинізм). Зображував побут міської богеми (цикл "Москва кабацька", 1921 — 23), село як жертву індустріалізації (поема "Сорокоуст", 1920; вірш "Я останній поет села", 1920). У 1922 — 23 здійснив подорож по Зх. Європі, СШЛ. Враження від неї відбилися у нарисі "Залізний Миргород" (1923), віршованій п'єсі "Країна негідників" (1923), ряді листів. У 1923 — 25, в період ідейно-творчої зрілості, оспівував героїку революц. битв ("Пісня про великий похід", "Балада про двадцять шість", обидві — 1924; "Поема про 36", 1925), соціалістичні перетворення в країні (поеми "Русь радянська", "Повернення на батьківщину", "Русь відживаюча", "Поетам Грузії", "Станси", всі — 1924). У віршах "Ленін" (уривок з поеми "Гуляй-поле", 1924), "Капітан землі" (1919 — 25) створив поетичний образ В. І. Леніна. Революц. зміни у побуті селян відобразив у ліро-епічній поемі "Анна Снєгіна" (1925). Філософська "вічна" тема життя і смерті порушена в поемі "Чорна людина" (1925, опубл. 1926). Цикл "Перські мотиви", інтимні вірші, а також медитації (1924 — 25) — визначне досягнення лірики Є. Орієнтуючись на пушкінську традицію поетичної простоти і гармонії, прийоми образної народної мови і фольклору, Є. водночас виступив і як тонкий лірик, сміливий новатор, збагатив худож. арсенал рос. вірша засобами високої емоційної напруги, своєрідної "густої" образності, музичністю. Багато віршів Є. покладено на музику. Писав на істор. теми ("Пісня про Євпатія Коловрата", 1912; поема "Марфа Посадниця", 1914; драм. поема "Пугачов", 1921). Є. належать прозові твори (повість "Яр", 1916; оповідання "Поблизу Білої води", 1916; "Бобиль і Дружок", 1917), вірші для дітей ("Казка про пастушка Петю, його комісарство і коров'яче царство", 1925), теор. і літ.-крит. статті ("Ключі Марії", 1918; "Побут і мистецтво", 1920, та ін.). Зазнав цькування з боку "лівих", вульгарних соціологів. У стані глибокої депресії покінчив життя самогубством. Вірші і поеми Є. перекладено багатьма мовами світу. Є. ще замолоду виявляв інтерес до укр. л-ри. Одна з перших його публікацій — вільний переклад уривка з поеми "Княжна" Т. Шевченка ("Село", 1914). Влітку 1919 приїжджав до Києва. 1920 був у Харкові, виступав з читанням віршів. Був у Криму. Пам'яті Є. присвятили вірші В. Сосюра ("На смерть Єсеніна"), Ю. Яновський ("С. Єсеніну"), статті — П. Тичина ("Сила дзвінкого слова"), Д. Павличко ("Метеор російської поезії"). В. Сосюра видав книгу перекладів поезій Є. ("Черемха", К., 1959). Окремі твори Є. переклали В. Юхимович, К. Дрок, М. Упеник, О. Новицький, В. Коломієць, В. Швець, З. Гончарук, І. Пучко та ін.

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1977 — 80; Стихотворения. М., 1987; Укр. перекл. — Поезії. К., 1975; [Вірші]. В кн.: Колодій В. Братерство. Львів 1985.

■ Літ.: Юшик П. Ф. Сергей Есенин. М., 1969; Белоусов В. Г Сергей Есенин. Литературная хроника, ч. 1 — 2. М., 1969 — 70; Марченко А. Поэтический мир Есенина. М., 1972; Наумов Е. Сергей Есенин. Личность. Творчество. Эпоха Л., 1973; Волков А. Художественные искания Есенина. М., 1976; Прокушев Ю. Сергей Есенин. Образ. Стихи. Эпоха. М., 1979; Кулинич А. В. Сергей Есенин. Жизнь и творчество. К., 1980; Базанов В. Сергей Есенин и крестьянская Россия. Л., 1982; В мире Есенина. М., 1986; С. А. Есенин в воспоминаниях современников, т. 1 — 2. М., 1986; Русские советские писатели. Поэты. Биобиблиографический указатель, т. 8. М., 1985.

А. В. Кулінич.