Єгипетська література нова

Єги́петська література нова

• Єгипетська література нова

- л-ра єгип. народу араб. мовою. Її становлення відбувалося у тісному зв'язку з ліванською, сірійською та л-рами ін. араб. країн на основі спільної культур. спадщини (див. Арабська література середньовічна). Почала формуватися у 2-й пол. 19 ст., коли виступили письменники-просвітителі Ріфаа ат-Тахтаві, Алі Мубарак, Абдаррахман аль-Кавакібі, Мустафа Лутфі аль-Манфалуті, Абдаллах Факрі та ін. Визначну роль у становленні нової л-ри і розвитку сусп. думки відіграли поети й публіцисти М. Абдо, Касим Амін, М. Каміль, С. аль-Баруді, Я. Санну, А. Ісхак, В. Йєкун, А. Шаукі та ін. Зароджувалася драматургія — істор.-патріот. п'єси "Батьківщина" (1878) і "Араби" (1880) А. Надіма, "Завоювання Андалусії" М. Каміля (1893). Істор. роман в Є. л. н. започаткували ліван. емігранти Дж. Зейдан і Фарах Антун. Важливе значення для розвитку реалістич. прози мали повість "Зейнаб" М. Х. Хайкаля (1914) і особливо зб. оповідань "Що бачать очі" Мухаммеда Теймура (1918).

Піднесення нац.-визв. руху 1919 — 21 знаменувало собою початок нового періоду в історії Є. л. н. Утверджувався романтизм у поезії (А. М. аль-Аккад, А. Шукрі, О. Хільмі, А. З. Абу Шаді, І. Нагі, А. Махмуд Таха), крит. реалізм у прозі (зб. оповідань "Шейх Джума" Махмуда Теймура, 1925; повісті й романи Тахи Хусейна, Т. аль-Хакіма). В 30-х pp. у зв'язку з посиленням реакції та спадом нац.-визв. руху в ряді творів з'явилися песимістичні настрої, намітився відхід від реалізму.

Після 2-ї світової війни 1939 — 45 в л-рі утверджується принцип реалізму. З перемогою нац.-визв. революції 1952 набула розвитку творчість "нових реалістів". Широку популярність здобули романи А. аш-Шаркауї ("Земля", 1954; "Порожні серця", 1957; "Околичні вулиці", 1958), збірки оповідань А. аль-Хамісі, Ю. Ідріса. У жанрі соціального роману виступив Н. Махфуз ("Новий Каїр", 1945; трилогія "Бейн-аль-Касрейн", 1956 — 57). Романтичні риси та елементи поетики, властиві "масовій літературі", відчутні у творах Ю. ас-Сібаї, І. Абд аль-Куддуса, А. Абд аль-Халіля Абдалли. У поетичній творчості А. аш-Шаркауї, С. Абд ас-Сабура, А. Хігазі та ін. переважає вільний вірш. Розвивається поезія нар. мовою (Салах Джахін, Фуад Хаддад). З п'єсами соціально-політ. характеру виступили письменники Т. аль-Хакім, А. А. Бакасір і драматурги Н. Ашур і А. Фараг. З поч. 60-х pp. л-ра відбила настрої розчарування, втрати перспектив сусп. розвитку (серія соціально-філос. романів Н. Махфуза, драм. твори Ю. Ідріса та ін.). Відхід від соціальної проблематики, замикання в рамках суб'єктивних переживань характерні й для новелістики того часу (Д. аш-Шаркауї, І. Аслан), Разом з тим пошуки й експерименти 60-х pp. у царині форми значно розширили художні можливості єгип. прози, збагатили її жанрову палітру. Досвід нац. і сусп. розвитку Єгипту після революції 1952 намагаються осмислити з нар.-демокр. позиції багато письменників т. з. нової хвилі (романи "Аз-Зейні Баракят" Г. аль-Гітані, 1971, і "Серпнева зоря" С. Ібрахіма, 1976). У реалістич. прозі 2-ї пол. 70-х pp. поглиблений психологізм поєднується з використанням фольклор. образності, документальність — з прийомами гротеску. Викриттям капіталістич. дійсності відзначаються кращі твори цього періоду (сатир. роман "Хроніка вулиці аз-Заафарані" Г. аль-Гітані, 1976; докум. повість "Це відбувається в Єгипті в наші дні" М. Ю. аль-Куаїда, 1977). Серед поетів у 70 — 80-х pp. провідне місце належить лауреатові Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" А. аль-Хамісі (зб. віршів "Єгипет любові й революції", 1980). Укр. мовою твори єгип. письменників виходять окремими виданнями і друкуються в періодиці. Зокрема, опубл. зб. оповідань "Що бачать очі" М. Теймура (1957), романи "В нашому домі мужчина" І. Абд аль-Куддуса (1966), "Сестра Харуна ар-Рашіда" (1969), "Сини Харуна ар-Рашіда" (1974) Дж. Зейдана, "Життя — це мить" Ю. ас-Сібаї ("Всесвіт", 1976, № 4), автобіогр. роман "Дні мого життя" Тахи Хусейна (1979), оповідання "Жура моя Абу Заабаль" М. Ю. аль-Куаїда ("Всесвіт", 1983, № 8), "Чорнявенький ти мій..." А. аль-Хамісі ("Всесвіт", 1983, № 10). Твори Є. л. н. входять до збірок "Місце на землі" (1958), "Полум'я" (1964), "Вогненні вітри", "Поезія Африки" (обидві — 1983). Окремі твори переклали Т. Кезма, І. Лебединський, Т. Лебединська, Є. Микитенко, А. Рильський, В. Кирпиченко та ін.

■ Літ.: Борисов В. М. Современная египетская проза. М., 1961; Долинина А. А. Очерки истории араб.кой литературы нового времени. Египет й Сирия. М., 1968; Крымский А. Е. История новой араб.кой лнтературы (XIX — начало XX века). М., 1971; Коцарев Н. К. Писатели Египта. XX век. М., 1975.

Т. М. Лебединська.