ІВАНОВ Всеволод Вячеславович
ІВАНО́В Всеволод Вячеславович
• ІВАНОВ Всеволод Вячеславович
[12 (24).II 1892, с. Леб'яже, тепер Павлодар. обл. Каз. РСР — 15.VIII 1963, Москва]
- рос. рад. письменник. Навчався в Павлодар. сільськогосп. уч-щі. Входив до літ. групи "Серапіонові брати". Окр. книжками ("Партизани", 1921; "Бронепоїзд 14-69" і "Кольорові вітри", обидві — 1922; "Повернення Будди" і "Сопки", обидві — 1923) видруковані його партизанські повісті й оповідання і роман "Голубі піски" (1923), присвячені подіям громадян. війни в Сибіру. У 2-й пол. 20-х pp. патетика й романтич. піднесеність оповіді поступаються об'єктивній манері письма (повість "Хабу", 1925; збірки "Екзотичні оповідання", 1925; "Найпотаємніше", 1927, та ін.). Роман "Подорож у країну, якої ще немає" (1932), "Повісті бригадира М. Н. Синицина" (1931) утверджують пафос будівництва нового життя. У романах "Пригоди факіра" (1934 — 35) та "Ми йдемо в Індію" (1956, опубл. 1960), які є частинами задуманого автобіогр. циклу, подано широку картину дореволюц. життя і побуту Сибіру та Казахстану. Романи "Ужгинський кремль" (1929 — 32, опубл. 1981) та "У" (опубл. 1988), в яких у гротескному плані зображено звичаї провінц. містечка періоду непу та кінця 20-х pp., свого часу не були видрукувані, як і драми "Блокада" (1929), "Поле і дорога" (1934, обидві опубл. 1979) та ін. Істор.-революц. тему, зокрема боротьбу за встановлення Рад. влади на Україні, І. реалістично відобразив у романі "Пархоменко" [1939, 2-а ред. 1951; однойм. п'єса — 1941, за сценарієм І. (1940) знято стрічку на Київ. кіностудії худож. фільмів, 1942]. У роки Великої Вітчизн. війни був військ. кореспондентом, виступав з публіцистич. статтями і нарисами (зб. "Моя Вітчизна", 1941). І. належать роман "Під час взяття Берліна" (1947), цикл фантастич. повістей і оповідань (оповідання "Мідна лампа", опубл. 1963; "Сізіф, син Еола", опубл. 1964; повість "Агасфер", опубл. 1965). Тему вірності митця високим ідеалам розробляв у романах "Вулкан" (1940, 2-а ред. 1960 — 62, опубл. 1965), "Едеська святиня" (1946, 2-а ред. 1956; опубл. 1965). І. часто бував на Україні. П'єси І. ставилися у театрах республіки: "Бронепоїзд 14-69" ("Березіль" і Київ. укр. драм. театр ім. І. Франка), "Пархоменко" (Донец. укр. муз.-драм. театр ім. Артема) та ін. М. Бажан присвятив 1. вірш "Шипшини білий цвіт" (1980). Окремі твори І. переклали І. Сенченко, Ф. Федорців та ін. Портрет с. 289.
♦ Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 8. М., 1973 — 78; Пьесы. М., 1979; Ужгинский кремль. М., 1981; Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1985; Пасмурный лист. М., 1988; "У". — Дикие люди. М., 1988; Укр. перекл. — Поворот Будди. Львів, 1927; Пригоди факіра, ч. 1 — 2. К., — Х., 1935; Пархоменко К., 1941; Генерал Орленко і його народ. К., 1943; Бронепоїзд 14-69. К., 1952.
■ Літ.: Зайцев Н. В. Драматургия Всеволода Иванова. М. — Л., 1962; Всеволод Иванов — писатель и человек. Воспоминания современников. М., 1975; Краснощекова Е. А. Художествевный мир Всеволода Иванова. М., 1980; Иванов А. Всеволод Иванов. М., 1982; Иванова Т. В. Человек моей жизни — Всеволод. В кн.: Иванова Т. В. Мои современники, какими я их знала. М., 1987; Воронский А. К. Всеволод Иванов. В кн.: Воронский А. К. Искусство видеть мир. М., 1987; Минокин М. В. Всеволод Иванов и советская литература 20-х годов. М., 1987; Гладковская Л. А. Жизнелюбивый талант. Творческий путь Всеволода Иванова. Л., 1988.
І. Д. Бажинов.