ІВАНЧОВ Федір Васильович

ІВА́НЧОВ Федір Васильович

• ІВАНЧОВ Федір Васильович

(17.Х 1916, с. Зубівка, тепер Мукачівського р-ну Закарп. обл.)

- укр. письменник у Чехо-Словаччині. Закінчив 1938 Мукачівську учительську семінарію. Вчителював на Закарпатті. Під час угор.фашист. окупації краю 1939 нелегально перейшов до СРСР. 1943 вступив до 1-ї Чехословац. окремої бригади, брав участь у визволенні Чехословаччини, 1948 — 52 учителював у м. Сабінові, 1952 — 58 працював редактором газ. "Нове життя", журналів "Дружно вперед" (1959), "Дукля" (1960 — 71). Літ. діяльність почав соціально-побутовими п'єсами рос. мовою "Обманство" (1936), "Что посеешь, то и пожнешь" (1937). Оповідання зб. "Под соломенной стрехой" (1938) відтворюють побут тогочасного закарп. селянина. Укр. мовою почав писати з 50-х pp. У повоєнних творах І. зображує життя дорад. Закарпаття, боротьбу українського населення Чехословаччини з фашистськими окупантами, оновлену дійсність (збірки "Підіймається хлібороб", 1954; "Вдалину з-під солом'яної стріхи", 1966; "Дорогами життя", 1976). Автор книжок сатири й гумору "Отакі діла" (1957), "Грішні душі" (1961), "Колька" (1975), збірок нарисів "Люди в строю" (1977), "Юні борці" (1978), "Ковалі щастя" (1982).

♦ Тв.: Вибрані твори, т. 1 — 2. Пряшів, 1986.

■ Літ.: Роман М. Життя і творчість Федора Іванчова. Пряшів, 1976; Роман М. Тенденції розвитку української літератури Чехословаччини після 1945 року. "Радянське літературознавство", 1986, № 2.

О. В. Мишанич.