ІВАНЧУК Адріан Михайлович

ІВАНЧУ́К Адріан Михайлович

• ІВАНЧУК Адріан Михайлович

(17.ІХ 1903, с. Струсів, тепер Теребовлянського р-ну Терноп. обл. — 23.IX 1951, там же)

- укр. рад. поет. З 1925 навчався у Львів. ун-ті. За участь у революц. русі був 1933 і 1937 ув'язнений (концтабір Береза Картузька, звідки його 1939 визволила Рад. Армія). Вчителював, займався живописом. Був членом літ. орг-ції "Горно". Брав участь в Антифашистському конгресі діячів культури 1936 у Львові. Друкувався з 1926 — у журналах "Світло", "Нові шляхи", "Вікна" та ін. Як поет розвивався під впливом П. Тичини, тонко відчував музику слова, красу рідної природи (вірші "Міф", "Травневий день", "Весно, я жду тебе!", "Тінь", "Сніг", "Сонячні дні"). В його творах змальовано життя і революц.-визв. боротьбу західноукр. трудящих, їх прагнення до возз'єднання з Рад. Україною (вірш "Зоря зі Сходу").

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Революційні поети Західної України. К., 1958; [Вірші]. В кн.: Полум'яні рядки. Художні твори західноукраїнських пролетарських письменників на сторінках журналу "Вікна" (1927 — 1932 pp.). Львів, 1981.

■ Літ.: Трофимук С. М. Революційна поезія Західної України 1917 — 1939. Львів, 1970.

П. М. Довгалюк, М. П. Ткачук.