ІВАНЧУК Олекса Михайлович

ІВАНЧУ́К Олекса Михайлович

• ІВАНЧУК Олекса Михайлович

(18.III 1882, с. Тростянець, тепер Снятинського р-ну Івано-Франк. обл. — 1920)

- укр. публіцист, фольклорист і етнограф. Нар. в сім'ї сільс. учителя. Навчався 1897 — 1900 у Станіславській і 1900 — 02 Львів. учит. семінаріях, деякий час — у Львів. ун-ті. Працював у редакції журн. "Літературно-науковий вістник", учителював у гуцул. селах Тростянці і Річці, м. Косові. На прохання І. Франка й В. Гнатюка записував фольклорні твори, збирав матеріали з нар. медицини, демонології, про поховальні та ін. звичаї і обряди. Більшість записів опубл. В. Гнатюк у етногр. збірниках та "Записках Наукового товариства імені Шевченка". І. збирав на Гуцульщині експонати для етногр. відділу музею Наук. т-ва імені Шевченка, Автор статей на екон. та культур.-осв. теми ("В справі музея Гуцульської штуки", 1904; "В справі піднесення домашнього промислу", 1905; "Із ниви нашого шкільництва", 1906; нарисів, казок, оповідань ("З дороги життя", 1906; "Сніжок паде", 1911). Підтримував творчі зв'язки з М. Грушевським. Рукописи фольклор. матеріалів І. зберігаються в ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка та ІМФЕ ім. М. Т. Рильського АН УРСР.

♦ Тв.: [Казки]. В кн.: Казки про тварин. К., 1979; [Твори]. В кн : Народні оповідання. К., 1983.

■ Літ.: Арсенич П. Взаємини Івана Франка з прогресивними учителями Гуцульщини. "Українське літературознавство", 1978, в. 30.

П. І. Арсенич.