ІГНАТЕНКО Микола Андрійович

ІГНАТЕ́НКО Микола Андрійович

• ІГНАТЕНКО Микола Андрійович

(16.V 1939, с. Калинки, тепер с. Тинна Дунаєвецького р-ну Хмельн. обл.)

- укр. рад. літературознавець, перекладач, канд. філол. наук з 1976. Член КПРС з 1972. Закінчив 1961 Чернів. ун-т. Учителював, був кор. Чернів. обл. радіомовлення, працював у районних газетах, з 1972 — в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Автор книг з питань теорії л-ри та історії худож. культури "Читач як учасник літературного процесу" (1980), "Генезис сучасного наукового мислення" (1986), низки статей у колективних збірниках, розділів у монографіях. Переклав з нім. мови романи "Брати-віталійці" В. Бределя (1969), "Загибель воїнів-ягуарів" В. Мейнка (1973), окремі поезії Й. Гете; з рум. — повісті "Щасливий Млин" і "Скарб" І. Славича (обидві — 1972), новели Х. Зінке, ряд віршів М. Емінеску.

Л. Р. Світайло.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me