ІГНАТЕНКО Михайло Іванович

ІГНАТЕ́НКО Михайло Іванович

• ІГНАТЕНКО Михайло Іванович

(28.XII 1919, с. Предтеча, тепер Благодарненського р-ну Ставроп. краю)

- укр. рад. поет. Член КПРС з 1957. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1946 Київ. ун-т. Був на викладацькій, видавничій роботі. Друкується з 1934. Перша збірка віршів — "Боротьба триває" (1951) — засвідчила увагу І. до внутр. світу сучасника. Героїка Великої Вітчизн. війни, мирна праця, боротьба за збереження природи — провідні теми збірок "Деснянські весни" (1957), "Заозерна далина" (1960), "В голубому ореолі" (1963), "Багрец.ва земля" (1968), "Карби на серці" (1969), "Земля моя — мій дім" (1974), "Передчуття" (1982), "Неминуще" (1988) та ін. Окремі вірші І. перекладено рос., білорус., груз., чувас., угор. мовами.

Тв.: Що пройшло крізь серце. К., 1979; Серце на долоні. К., 1989.

Літ.: Брюгген В. Міцніє голос поета. "Літературна газета", 1957, 23 серпня; Крижанівський С. Тиша в душу пролилась. "Літературна Україна", 1968, 20 вересня; Довгий О. В тополях золото кипить... "Україна", 1969, № 51; Килимник О. Подих сучасності. "Вечірній Київ", 1979, 20 липня.

В. А. Бурбела.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me