ІДАЛЬГО (Hidalgo) Бартоломе

ІДА́ЛЬГО (Hidalgo) Бартоломе

• ІДАЛЬГО (Hidalgo) Бартоломе

(24.VIII 1788, Монтевідео — 28.XI 1822, м. Морон)

- уругв. і аргент. поет. Учасник боротьби за незалежність Уругваю. Основоположник нац. поезії Уругваю та Аргентини, один з фундаторів т. з. літератури гаучо (в її основі фольклор гаучо — пастухів, скотарів, їхні пісні-імпровізації: відала, трісте, сьєліто тощо). Творчість І. пройнята патріотич. ідеями, духом визв. боротьби проти ісп. колонізаторів: збірки "Патріотичні діалоги" (1821), "Травневі діалоги" (1822), п'єси "Почуття одного патріота" (1816), "Громадянська війна" (1817), "Перемога" (1819), "Ідоменео" (1820) та ін.

♦ Тв.: Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поэзия гаучо. М., 1964.

■ Літ.: Жердинівська М. І. Література гаучо. "Всесвіт", 1973, № 12; Жердинівська М. І. Нотатки про уругвайську прозу. "Всесвіт", 1975, № 1.

М. І. Жердинівська.