ІКОННИКОВ Володимир Степанович

ІКО́ННИКОВ Володимир Степанович

• ІКОННИКОВ Володимир Степанович

[9 (21).XII 1841, Київ — 26.XI 1923, там же]

- укр і рос. історик, академік Петерб. АН (з 1914); академік АН УРСР (з 1920). Закінчив 1865 Київ. ун-т. У 1866 — 67 — приват-доцент Харків. ун-ту, з 1868 — доцент; з 1871 — ординарний професор, з 1893 — засл. професор Київ. ун-ту. Один з фундаторів і голова (1873 — 77) Історичного товариства Нестора-літописця, гол. ред. "Университетских известий" Київ. ун-ту (1873 — 1913), голова (1904) Київ. археографічної комісії. Автор численних праць з історіографії, джерелознавства, історії науки, культури, сусп.-політ. рухів у Росії і на Україні. Осн. праця — "Спроба російської історіографії" (т. 1 — 2, 1891 — 1908; т. 3 не опубл.). 1, належить дослідження "Максим Грек" (в. 1 — 2, 1865 — 66, 1915). Праці містять цінний фактичний і довідковий матеріал для вивчення історії Росії, України і Білорусії, давньої укр. л-ри та л-ри 19 ст. Б-ка й частина рукопис. архіву І. зберігається в ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР. Портрет с. 304.

Тв.: Опыт русской историографии, т. 1 — 2. К. 1891 — 1908; Киев в 1654 — 1855 гг. К., 1904; Крестьянское движение в Киевской губ. в 1826 — 27 гг., в связи с событиями того времени. СПБ, 1905.

Літ.: Сарбей В. Г. Один з перших істориків-академіків АН УРСР. "Український історичний журнал". 1966, № 12.

П. К. Яременко

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me