ікос
і́кос
• ікос
(від грец. εικός — праведне)
- один з жанрів христ. гімнографії; богослужебна пісня, зміст якої — уславлення святого чи церк. події. Входить до канонів (після 6-ї пісні) та акафістів, де чергується з кондаком, розвиваючи й деталізуючи його тему. Усім І. властива повторювана ритмічна структура. І. акафіста складається з короткої вступної частини, 6 пар хайретизмів — простих речень — похвал Богу чи тих, що починаються давнім вітанням "радуйся" (грец. — "хайре"). Напр.: "Ісусе передвічний, грішників порятунок", "Радуйся, милості превеликої скарбе". 13-е звертання становить рефрен, спільний для всіх І. акафіста: "Ісусе, сине божий, помилуй мене", "Радуйся, невісто неневістная".
Ю. А. Ісіченко.
Джерело:
Українська літературна енциклопедія (A—Н)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ікос — І ікос акафиста Частина акафиста, яку виконують після кондака та у якій розвинуто тему, задану кондаком Словник церковно-обрядової термінології