ІЛЬЧЕНКО Олександр Єлисейович

І́ЛЬЧЕНКО Олександр Єлисейович

ІЛЬЧЕНКО Олександр Єлисейович

[22.V(4.VI) 1909, Харків]

- укр. рад. письменник. Закінчив 1930 екстерном Харків. ун-т. Був на видавничій і журналіст. роботі, 1942 — 52 працював спец. кор. газ. "Известия". Друкується з 1926, пише також рос. мовою. Перша книжка — зб. нарисів "Дніпрельстан" (1932). Автор істор.-біогр. повісті "Серце жде" (1939; переробл. вид. рос. мовою — "Петербургская осень", 1942) — про життя і творчість Т. Шевченка, духовну і революц. силу Кобзаревого слова. За матеріалами повісті написав однойм. п'єсу (1954). Образ Т. Шевченка втілено також у повісті "Тиха українська ніч" (1942). Подвиги рад. людей під час Великої Вітчизн. війни відтворив у книгах нарисів і оповідань "Бійці з наших місць" (1941), "Гірський пейзаж" (1942), "Деревій" (1946, всі — російською мовою) та ін. Збірка повістей, нарисів та есе "Основа, або Хто там стукає у двері? Постскриптум життя публіциста" (1984, рос. мовою) сповнена роздумів про рад. патріотизм, братерство народів, про мир на землі і хліб. В ній І. змалював образи М. Чернишевського, А. Церетелі, Г. Сундукяна, Ю. Федьковича, М. Рильського, А. Головка, М. Трублаїні. Характерна особливість творчої манери І. — публіцистичність — притаманна не лише нарисам, оповіданням і повістям, а й "химерному" роману з нар. уст "Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця" (1958), в якому тісно переплетені події минувшини укр. народу кін. 18 ст. і фантазія письменника, вільно змінюється художня оповідь — від епічної до романтично-легендарної і жартівливо-бурлескної. Гол. герой — козак Мамай наділений тип. нац. рисами, уособлює нескореність духу укр. народу, його звитягу, талановитість, любов до пісні, невичерпність творчих можливостей. Цей образ є втіленням людської мрії про добро і правду, він життєвий, символічно багатозначний: Мамай — вічно молодий, патріот — воював з іноз. поневолювачами в часи Б. Хмельницького, на фронтах 1-ї світової та Великої Вітчизн. воєн, партизанив. Роман відзначається щедрістю синонімів, приказок, прислів'їв, фразеологізмів. Для дітей І. написав повість "Звичайний хлопець" (1947). Опубл. літературознавчі статті про Т. Шевченка "Тарас іде по Україні" (1944), "Слово" (1951) та ін. За його сценарієм на Київ. кіностудії ім. О. П. Довженка знято фільм "Роман і Франческа" (1961). Окремі твори І. перекладено рос., чес., болг., сербохорв. та ін. мовами.

Тв.: Твори, т. 1 — 2. К., 1979; Вибрані твори, т. 1 — 2. К., 1989; Рос. перекл. — Петербургская осень. М. — Л., 1961; Полторы сказки. М., 1982; Козацкому роду нет переводу, или Мамай и Огонь-Молодица. М., 1985.

Літ.: Дейч А. "Козацкому роду нет переводу...". "Дружба народов", 1959, № 5; Гуцало Е. Сказка — жизнь, жизнь — сказка. В кн.: Ильченко А. Полторы сказки. М., 1982; Кравченко А. Є. Художня умовність в українській радянській прозі. К., 1988; Волинський К. Уроки майстра. "Літературна Україна", 1989, 8 червня; Гуцало Є. Особистість. В кн.: Ільченко О. Вибрані твори, т. 1. К., 1989.

В. Г. Пугач.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ільченко Олександр Єлисейович — нар. 1909, укр. письменник, журналіст; писав укр. та рос. мовами; історико-біографічна повість про Т. Шевченка Петербурзька осінь; есе, нариси, оповідання, літературознавчі статті; Козацькому роду нема переводу, або ж Чужа Молодиця — зразок химерного роману в укр. літературі. Універсальний словник-енциклопедія