ІНВАРІАНТ
ІНВАРІА́НТ
• ІНВАРІАНТ
[від лат. invarians (invariantis) — незмінний]
- незмінна величина, узагальнене поняття, що виявляється в конкретних змінних величинах, поняттях нижчого ряду — варіантах. Умовою існування І. є множинність варіантів. Вживається в багатьох галузях науки (у математиці, фізиці, геометрії, біології тощо), де необхідно пояснити змінність певних величин або їхніх властивостей при незмінності об'єднуючого стрижня. У структурній лінгвістиці І. — абстрактна одиниця мови, яка має сукупність основних ознак усіх її конкретних реалізацій і тим самим об'єднує їх. І. можуть бути структурні одиниці мови — фонема, морфема, семема, лексема, які виявляються в конкретних звукових, словесних, смислових реалізаціях — варіантах. У фольклористиці в І. об'єднують сюжети, мотиви, структурні формули, що по-різному виявляються в конкретних зразках, але мають певні спільні ознаки, які дають можливість групувати їх у той чи той І. В пареміології І. виступають тематичні контрастні пари понять (початок — кінець, верх — низ, велике — мале, своє — чуже), які реалізуються в одиницях нижчого порядку — пареміях та їхніх варіантах. У худож. творах І. можуть бути мотиви, образи, засоби зображення, які мають у конкретних множинних виявах і різні, і спільні в чомусь ознаки.
М. М. Пазяк.
Значення в інших словниках
- інваріант — інваріа́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інваріант — -а, ч., мат. Величина, співвідношення й т. ін., що не змінюється за тих чи інших перетворень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інваріант — ІНВАРІА́НТ, а, ч., мат. Величина, співвідношення й т. ін., що не змінюється при тих або інших перетвореннях. Словник української мови в 11 томах