ІСХАК Ахмед

ІСХА́К Ахмед

• ІСХАК Ахмед

Ісправж. — Ісхаков Ахмет Абдуллович; 18.IV (1.V) 1905, Казань]

- татар. рад. поет і перекладач. Член КПРС з 1945. В 1912 — 17 навчався в медресе "Мухаммадія" (Казань). Закінчив 1922 Казанський пед. технікум. Учасник Великої Вітчизн. війни. Перша збірка ("Пісня про щастя") вийшла 1939. Поезія воєнних років глибоко патріотична ("Клятва", 1942; "Пісня про героя-танкіста Петра Новикова", 1943). Осн. теми збірок "Моя батьківщина" (1948), "Соколи" (1949), "Зоря над Азією" (1953) та "Вірші і поеми" (1973) — творча праця і духовна краса рад. людини. Автор байок (збірки "Байки", 1959; "Плями на сонці", 1941; "Роздуми і посмішки", 1983), творів для дітей, статей про Г. Тукая та М. Джаліля. Написав ст. "Поет-громадянин" (1939) — про Т. Шевченка. Переклав окремі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ш. Руставелі, Джамбула Джабаєва, Т. Шевченка (поема "Царі", поезії "Заповіт", "На Великдень, на соломі", "Ой одна я, одна", "Я не нездужаю, нівроку" та ін.), І. Франка (поезії "Бувають хвилі — серце мліє...", "Не бійтеся тюрми!", "Думка в тюрмі" та ін.), С. Руданського (пісню "Повій, вітре, на Вкраїну"), М. Бажана, В. Сосюри, А. Малишка, П. Воронька та ін. (опубл. у зб. "Скарбниця натхнення", 1985).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Стихи. Казань, 1956; Встреча в песне. М., 1960; Я в ответе. Казань, 1967; Пятна на солнце. Казань, 1971; Гора пришла к Магомету. М., 1974.

Р. К. Ганієва.