Іракська література

Іра́кська література

• Іракська література

- л-ра іракського народу. Створюється араб. мовою. До 2-ї пол. 19 ст. розвивалася в заг. руслі араб. л-ри (див. Арабська література середньовічна), розквіт якої в середні віки тісно пов'язаний з Багдадом, столицею Аббасидського Халіфату, центром араб. культури й науки. Проте понад трьохсотлітнє панування Османської імперії призвело до занепаду Іраку та його культури. В Ірак, поезії майже до 20 ст. переважали вірші традиц. жанрів на реліг. тематику. У 2-й пол. 19 ст. найбільшого розголосу набули твори поетів А. аль-Ахраса, А. аль-Фарукі. Пожвавлення культур. й літ. життя почалося в кін. 19 — на поч. 20 ст. в період наростання "ац.-визв., антиімперіалістич. боротьби араб. народів. Визначні представники ірак. поезії того часу — А. М. аль-Каземі, Дж. С. аз-Захаві, М. ар-Русафі — пропагували ідеї просвітительства й нац. визволення. Поезія, створена в період ірак. повстання 1920, відзначалась революц. пафосом, простотою і була зрозумілою широким нар. масам. Поети М. аль-Басірі, М. Б. аль-Хіллі, Х. аль-Хіндаві та ін. виступили з творами, в яких виражали протест проти англ. панування, надихали народ на боротьбу з колонізаторами.

Жанри оповідання й повісті в І. л. запровадив у 20-х pp. M. А. ас-Саїд, автор творів, пройнятих соціалістич. ідеями, зокрема повісті "Джаляль Халед" (1928, укр. перекл. Т. Кезми неопубл.), в якій вперше в араб. л-рі йдеться про В. і. Леніна. В 30-х pp. розпочинається літ. діяльність А. аль-Хакка Фадиля, А. аль-Маджіда аль-Лютфі і А. Зу-н-Нуна, з ім'ям якого пов'язане дальше становлення жанру оповідання (збірки оповідань "Апостоли культури", 1937; "Вавілонська вежа", 1939, та ін.). В 50-х pp. в І. л. прийшли представники "нового реалізму": А. Р. Шейх Алі, М. і. ас-Саккар, Ш. Хасбак, Г. Т. Фарман, С. Саламан, Е. Сабрі. Цих письменників, які створили образ нового героя-борця, провісника вільного й демокр. Іраку, об'єднує інтерес до соціальних і психол. проблем. До серед. 50-х pp. формується жанр роману.

Широкого розвитку набула І. л. після революції 1958. Теми антиімперіалістич. боротьби, заклики до соціальних перетворень і побудови справедливого суспільства переважають у неокласичній поезії М. М. аль-Джавахірі та віршах М. М. Бахр-аль-Улюма. Політ. і соціальні мотиви притаманні творчості Б. Ш. ас-Сайяба (зб. "Пісня дощу", 1960, та ін.), А. В. аль-Баяті (поема "Ленін", 1961; зб. "Про смерть і революцію", 1974), Х. аль-Баяті, Н аль-Маляїки (збірки "Життєва трагедія і людська пісня", 1970; "Море змінює колір", 1977) та ін. поетів, які звільнили ірак. поезію від каноніч. рим та розмірів і утвердили в ній вільний вірш. Популярності набули романи А. М. ар-Рубаї "Місяць і стіни" (1976), "Сховище" (1979), "Паралелі й меридіани" (1982). У 80-х pp. поети С. Юсеф, Р. аль-Аміль та ін. нерідко порушують тему ірано-ірак. війни. В Іраку розвиваються також л-ри курд. і туркм. мовами.

В ірак. періодиці публікувалися статті про Лесю Українку, А. Кримського, окр. переклади творів укр. письменників. Проблемами ірак. культури, зокрема л-ри, займаються укр. дослідники Г. Зибіна, Ю. Кочубей. На Україні побували ірак. письменники М. М. Бахр-альУлюм і А. В. аль-Баяті. Укр. мовою оповідання М. А. ас-Саїда, А. Зу-н-Нуна, А. Р. Шейха Алі й вірші Х. аль-Баяті надр. у кн. "Оповідання араб.ьких письменників" (К., 1959), збірках "Полум'я" (К., 1964) і "Вогненні вітри" (К., 1983). Добірку віршів А. В. аль-Баяті опубл. у журн. "Всесвіт" (1970, № 6). Серед перекладачів — Т. та І. Лебединські, Є. Дроб'язко та ін. Ознайомленню з Ірак, культурою, в т. ч. літературою, сприяли Дні іраксько-радянської дружби, що проходили 1977 на Україні.

■ Літ.: Кочубей Ю. Арабська література Іраку. "Всесвіт", 1965, № 10; Чуков Б. В. Литература Ирака. В кн.: Литература Востока в новейшее время (1917 — 1945). М., 1977.

Ю. М. Кочубей.