АБОВЯН Хачатур

АБОВЯ́Н Хачатур

• АБОВЯН Хачатур

[3 (15).X 1809, с. Канакер, тепер у складі Єревана — 2 (14).IV 1848, Єреван]

- вірм. письменник, просвітитель-демократ, педагог, основоположник нової вірм. л-ри і літ. мови. Закінчив 1836 Дерптський (тепер Тартуський) ун-т. Зазнав переслідувань за прогрес. діяльність. Автор оповідань "Перше кохання", "Туркеня", байок, циклу чотиривіршів "Баяті" (опубл. 1864). Найвидатніший твір А. — роман "Рани Вірменії" (1841, опубл. 1858) — про нац.-визв. боротьбу вірм. народу в період рос.-Іран. війни 1826 — 28. А. оспівував дружбу вірмен і росіян. Написав кілька навч. посібників, зокрема "Переддоріжжя" (1838), підручник з географії, "Теоретичну і практичну граматику російської мови для вірмен". Збирав фольклор, першим у Вірменії займався наук. етнографією. Перекладав твори Гомера, Й. В. Гете, Ф. Шіллера, М. Карамзіна, І. Крилова, В.Жуковського та ін. Укр. мовою окремі твори А. переклали О. Ільченко, П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, М. Терещенко, І. Нехода, О. Кундзіч, Л. Дмитерко.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Вибрані твори. К., 1948; Рос. перекл. — Избранное. М., 1948; Раны Армении. М., 1978.

■ Літ.: Тичина П. Повна чаша кришталева. В кн.: Тичина П. Твори, т. 6. К., 1962; Ганин Ж. И. Хачатур Абовян. М., 1986.

В. В. Кочевський.