аболіціоністська література

аболіціоні́стська література

• аболіціоністська література

[від лат. abolitio (abolitionis) — скасування]

- л-ра, що виникла під час сусп.-політ. руху за скасування рабства в США у 30 — 60-х pp. 19 ст. Визначними письменниками-аболіціоністами були поети Дж. Г. Уїтьер та Дж. Р. Лоуелл, прозаїки Р. Хілдрет, автор першого аболіціоністського роману "Раб, або Спогади Арчі Мура" (1836, рос. перекл. "Белый раб", 1950), та Г. Бічер-Стоу, яка написала класич. антирабовласницький роман "Хатина дядька Тома" (1852, укр. перекл. М. Загірньої, 1918). Ідеї аболіціонізму різною мірою виражені також у творах Р. У. Емерсона, Г. Д. Торо, Г. У. Лонгфелло, У. Уїтмена та ін.

Літ.: Устенко Г. А. Аболиционистские романы Бичер-Стоу. Одесса, 1961; Самохвалов Н. И. Американская литература XIX в. М., 1964.

В. П. Березинський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me