АВДИКОВИЧ Орест Львович

АВДИКО́ВИЧ Орест Львович

• АВДИКОВИЧ Орест Львович

(1876, с. Сороки, тепер Бучацького р-ну Терноп. обл. — 30.Х 1918, м. Перемишль, тепер Пшемисль, ПНР)

- укр. письменник. Навчався в Гірничій академії у м. Леобені (Австрія), закінчив 1901 філос. ф-т Львів. ун-ту. Учителював у Перемишлі. У збірках оповідань "Поезія і проза" (1899), "„Моя популярність" та інші оповідання" (1905) реалістично змалював життя дрібної шляхти й сільс. інтелігенції. Поглибленим психологізмом відзначаються збірки оповідань "Нарис одної доби" (1899), "Нетлі" (1900), "Метелики" (1900), "Демон руїни" (1901). В оповіданні "На згарищах" (1929) і містерії "Ой у рідному краю та на дикому полі" (1918) засуджував імперіалістичну війну. В ряді творів А. є елементи містики. А. належать літературознавчі розвідки "Огляд літературної діяльності Олександра Кониського" (1908) і "Форма писань Маркіяна Шашкевича".

■ Літ.: Крушельницький А. Посмертні оповідання Ореста Авдиковича. "Нові шляхи", 1929.