АКОПЯН Акоп Мнацаканович

АКОПЯ́Н Акоп Мнацаканович

• АКОПЯН Акоп Мнацаканович

[17 (29).V 1866, м. Єлизаветполь, тепер Кіровабад Азерб. РСР — 13.XI 1937, Тбілісі] — вірм. рад. поет, зачинатель вірм. пролетарської поезії, нар. поет Вірменії і Грузії (з 1923). Член КПРС з 1904. Один з перших пропагандистів марксизму у Вірменії. Після встановлення Рад. влади в Грузії був на держ. і парт. роботі. Автор збірок "Пісні праці" (1906), "Революційні пісні" (1907), "Вірші" (1912), пройнятих пафосом революц. боротьби. Поеми "Боги заговорили" (1922), "Ширканал-більшовик" (1924), "Волховбуд" (1925) та ін. — про героїку соціалістич. будівництва. А. — засновник вірм. поетичної ленініани ("В. І. Ленін", 1919; "Степану Шаумяну", 1920; "Ленін безсмертний", 1921). У жовтні 1930 брав участь у роботі Міжнар. конференції революц. письменників у Харкові (виступив з доповіддю "Соціалістичне будівництво — база нової української літератури"), відвідав новобудови України, написав нарис "Дніпробуд". Вірші А. укр. мовою перекладали П. Тичина, Л. Первомайський, І. Кулик, В. Кочевський, С. Калустянц.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Вірменська радянська поезія. Антологія. К., 1980; Рос. перекл. — Мой мир. М., 1974; Стихотворения и поэмы. Л., 1981.

■ Літ.: Луначарский А. В. Акоп Акопян. В кн.: Луначарский А. В. Статьи о советской литературе. М., 1958; Тичина П. Г. Співець червоної весни (Акоп Акопян). В кн.: Тичина П. Г. З минулого — в майбутнє. К., 1973; Манукян С. Акоп Акопян. М., 1980.

С. Г. Амірян.