АЛІМЖАНОВ Ануар Турлибекович

АЛІМЖА́НОВ Ануар Турлибекович

• АЛІМЖАНОВ Ануар Турлибекович

(12.V 1930, аул Карлигаш, тепер Андреєвського р-ну Талди-Курган. обл.)

- казах. рад. письменник. Член КПРС з 1953. Закінчив 1954 Казах. ун-т (Алма-Ата). Пише рос. мовою. Перша книга А. — репортаж про Всесвітній фестиваль демократичної молоді та студентів у Москві "Білий друг, жовтий друг, чорний друг" (1957). Збірки нарисів та оповідань: "Вічне коріння" (1960), "П'ятдесят тисяч миль по воді і по суші" (1962). Життя сучасного Казахстану відображено в повістях "Караван йде до сонця" (1962), "Сині гори" (1964).

Романи на істор. теми "Сувенір із Отрара" (1966; Міжнар. премія ім. Дж. Неру, 1969), "Стріла Махамбета" (1969), "Гонець" (1974), зб. нарисів та оповідань "Палаючий спис" (1977; про героїв Африки, що бореться). Роман "Повернення учителя" (1980) присвячений мислителю і філософу Сходу Абунасру Мухаммеду аль-Фараб., роман "Дорога людей" (1984) закликає дбайливо ставитись до культурної, історичної спадщини, до природи, розповідає про трагедію Аральського моря. Автор книги літ. есе і спогадів "Людина без друга бідна" (1986). Укр. мовою окремі твори А. переклав А. Іщук.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Повість про орача. В кн.: Сузір'я, в. 11. К., 1977; Сувенір із Отрара. К., 1979; Рос. перекл. — Избранное, т. 1 — 2. Алма-Ата, 1979; Человек без друга беден. Алма-Ата, 1986.

Є. В. Лизунова.