АЛБАНСЬКА МОВА

АЛБА́НСЬКА МОВА

• АЛБАНСЬКА МОВА

- мова албанців, які живуть в Албанії, а також у Югославії, Італії, Греції. В Рад. Союзі є кілька сіл (у Запоріз. та Одес. областях УРСР), де частина населення розмовляє А. м. Становить окрему групу (гілку) індоєвроп. сім'ї мов. Вважають, що А. м. є безпосереднім продовженням або іллірійської, або фракійської палеобалканських мов. В А. м. розрізняють дві діалектні групи: гегську (північну) й тоскську (південну). Сучас. літ. А. м. склалася в кін. 19 ст. у 2-х діалектних формах — гегській і тоскській, які розвивалися паралельно. В Албанії для наук. і худож. л-ри, школи, преси, телебачення, радіо використовують переважно тоскську форму літ. мови, гегська форма частково вживається в худож. і наук. л-рі. Найдавніша писемна пам'ятка А. м. належить до 15 ст. Перша алб. друкована книга — "Мешарі" ("Служебник" Г. Бузуку, 1555). У розвитку літ. А. м. велику роль відіграла творчість письменників Н. Фрашері, А. Чаюпі, Мігені, Ф. Нолі та ін. Сучас. алфавіт А. м. — на лат. графічній основі. А. м. створено албанську літературу.

Літ.: Десницкая А. В. Албанский язык и его диалекты. Л., 1968.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. албанська мова — Мова албанців Албанії (державна), округи Косово та Італії; становить окрему гілку індоєвроп. сім'ї мов; 2 гол. діалекти: ґеґський (пн.) та тоскський (пд.); сучасна літературна мова склалась у XIX ст.; алфавіт на лат. графічній основі. Універсальний словник-енциклопедія