АНФОЛОГІОН

АНФОЛОГІО́Н

• "АНФОЛОГІОН"

, "Антологіон" (від грец. 'ανθολογία, букв. — збирання квітів) — під такою назвою на Україні в 17 — 19 ст. виходили збірники текстів реліг. змісту: молитви, уривки "святого письма", богослужебні співи, житія, морально-етичні настанови для молоді. Перше київ. видання "А." (1619) було здійснено в Києво-Печерській друкарні. Переклав тексти з грец. мови Іов Борецький. Передмову і післямову до книги написали Єлисей Плетенецький і Памво Беринда, останній разом із Захарією Копистенським здійснили остаточне редагування збірника. Окремі тексти в наступних виданнях "А." повторювалися. Найбільш поширені видання "А.": Києво-Печерської друкарні — 1619, 1636, 1734, 1745, 1766; друкарні Львів. братства — 1632, 1638, 1643, 1651, 1694, 1738; Новгород-Сіверської друкарні — 1678; Чернігівської — 1753; Почаївської — 1777. Збірники відіграли певну роль у формуванні укр. літ. мови.

Р. П. Радишевський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Анфологіон — див. Анфологій Словник церковно-обрядової термінології