АНЧАРОВ Михайло Леонідович

АНЧА́РОВ Михайло Леонідович

• АНЧАРОВ Михайло Леонідович

(28.III 1923, Москва)

- рос. рад. письменник. Член КПРС з 1950. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1944 Ін-т іноз. мов Рад. Армії і 1954 — Моск. худож. ін-т ім. В. І. Сурикова. Романи А. "Теорія неймовірності" (1965) і "Цей синій квітень" (1967), повість "Золотий дощ" (1965), а також наук.-фантастична трилогія "Сода-сонце" (1965) становлять своєрідний цикл, об'єднаний гол. персонажами. Темі творчості та пов'язаній з нею широкій морально-етичній проблематиці присвятив романи "Самшитовий ліс" (1981) і "Як птах Гаруда" (1984). У романтично піднесеній творчості А. відчутний вплив естетичних принципів О. Довженка. У повісті "Блакитна жилка Афродіти" (1960) звертається до образу О. Довженка. Автор роману "Записки мандрівного ентузіаста" (1988), п'єс, кіно- і телесценаріїв. Окр. твори А. перекл. Борис Тен, М. Якубенко.

♦ Тв.: Приглашение на праздник. М., 1986; Укр. перекл. — Теорія неймовірності. — Золотий дощ. Роман і повість. К., 1968; Драматична пісня. На тему Миколи Островського. К., 1971 [у співавт.].

Н. І. Чорна.