АРТЕМІЙ

АРТЕ́МІЙ

• АРТЕМІЙ

(р. н. невід. — бл. 1575)

- церк. письменник, полеміст і перекладач. Ігумен Троїце-Сергієвої лаври. Як вільнодумець-нестяжатель був відлучений від церкви і засланий у Соловецький монастир. Утік до Білорусії і включився в нац.-визвольний і культурно-просвітній рух білорусів та українців, зокрема в полеміку проти католицтва й лютеранства. А. належить 14 послань. Обстоював моральне самовдосконалення, терпиме ставлення до єресей, осуджував прагнення церкви до збагачення. Його ідеї вплинули на розвиток сусп. і філос. думки в Росії, Білорусії і на Україні, на діяльність білорус. та укр. першодрукарів; вони простежуються у творах Герасима Смотрицького та Івана Вишенського.

Тв.: Памятники полемической литературы в Западной Руси, кн. 1, СПБ, 1878.

Літ.: Вилинский С. Г. Послание старца Артемия (XVI века). Одесса, 1906.

В. П. Колосова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Артемій — Арте́мій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови