АРТЕМЕНКО Петро Іванович

АРТЕ́МЕНКО Петро Іванович

• АРТЕМЕНКО Петро Іванович

(2.V 1918, с. Губське, тепер Лубенського р-ну Полтав. обл. — 5.IV 1942, м. Лубни, тієї ж обл.)

- укр. рад. поет. Член КПРС з 1939. Закінчив 1936 Ніжин. пед. ін-т, 1936 — 38 був на журналістській роботі, 1938 — 40 — викладач Лубен, пед. ін-ту. В роки Великої Вітчизн. війни — учасник підпільної орг-ції у Лубнах. Страчений гітлерівцями. Друкувався з 1936. У віршах періоду війни А. гнівно таврував фашист. загарбників, закликав молодь до боротьби з ворогом (зб. "Пісня моєї весни", вид. 1962). До СП прийнятий посмертно.

Тв.: Поезії. К., 1973.

Літ.: Ющенко О. Поет-воїн Петро Артеменко. "Радянське літературознавство", 1977, № 8; Ющенко О. Де падали зорі... В кн.: Ющенко О. Безсмертники, кн. 2. К., 1978.

О. Я. Ющенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me