АРЦИБАШЕВ Михайло Петрович

АРЦИБА́ШЕВ Михайло Петрович

• АРЦИБАШЕВ Михайло Петрович

[24.X (5.XI) 1878, Харків. губ. — 3.III 1927, Варшава]

- рос. письменник. Навчався в гімназії та міській школі рисування й живопису в Харкові. У ранніх творах "Бунт", "Жах", "Конокрад" та ін. (зб. "Оповідання", 1905) виступив як представник реалістичного напряму, з симпатією зображував революціонерів (повість "Кривава пляма", 1906). В повісті "Людська хвиля" (1907) відтворив революц. події в Одесі, вперше змалював істор. постать лейтенанта П. П. Шмідта. Однак зневіра в можливості прогрес. перебудови сусп. ладу зумовила занепадницькі настрої в його творчості. А. заперечував ідею громадян. обов'язку, пропагував культ насолоди (роман "Санін", 1907). Похмурим песимізмом пройняті його роман "Біля останньої межі" (1912), п'єси "Ревнощі" (1913), "Війна" (1914). В 1920 емігрував. З критикою натуралістичних творів А. виступила Х. Алчевська ("Два вороги міщанства", 1909).

♦ Тв.: Собрание сочинений, т. І — 10. СПБ, 1905 — 17.

■ Літ.: Воровський В. В. Базаров і Санін. В кн.: Воровський В. В. Літературно-критичні статті. К., 1957; Тарасова А. А. Что такое "неонатурализм". В кн.: Литературно-зстетнческие концепции в России конца XIX — начала XX вв. М., 1975.

А. В. Оберемський.