АСНИК (Asnyk) Адам

А́СНИК (Asnyk) Адам

АСНИК (Asnyk) Адам

(11.IX 1838, м. Каліш, тепер ПНР — 2.VIII 1897, Краків)

- польс. письменник. Закінчив 1866 Гейдельб. ун-т. Доктор філософії з 1866. Учасник польс. повстання 1863 — 64. У віршах громадян. й філос. звучання виступав проти загарбницьких воєн (цикл сонетів "Із світової сцени", 1870), за соціальний прогрес (вірш "Етюд до сучасної картини", 1895), за єднання слов'ян. народів ("Я. Колларові"). Автор істор. драм "Кола Рієнці" (1873), "Кейстут" (1878), побутових комедій "Друзі Іова" (1879), "Комедія для конкурсу" (1888). Майстер інтимної, пейзажної та медитативної поезії (цикл сонетів "Над глибинами", 1883 — 94; поема "Сон могил", 1865, та ін.). Окремі твори А. переклали І. Франко, який писав про його творчість у статті "Сучасні польські поети", П. Грабовський, В. Щурат; за рад. часу — Р. Лубківський, Д. Паламарчук та ін.

Тв.: Укр. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Антологія польської поезії, т. 1. К., 1979.

Літ.: Франко І. Сучасні польські поети. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 31. К., 1981; Вервес Г. Д. Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин 70 — 90-х років XIX ст. К., 1957.

{Ю. Л. Булаховська.}

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me