АСТЬЄ ДЕ ЛА ВІЖЕРІ (Astier de La Vigerie) Емманюель д'

АСТЬЄ́ ДЕ ЛА ВІЖЕРІ (Astier de La Vigerie) Емманюель д'

• АСТЬЄ ДЕ ЛА ВІЖЕРІ (Astier de La Vigerie) Емманюель д'

(6.I 1900, Париж)

- франц. письменник, громад. діяч. Закінчив Морську школу, служив офіцером на флоті. Учасник антифашист. Руху Опору. Заст. голови Всесв. Ради Миру з 1955. В романах "Сім днів" (1945), "Сім днів у вигнанні" (1946), "Сім разів по сім днів" (1947), "Боги і люди. 1943 — 44" (1948) показав вирішальну роль народу у визволенні країни. Панораму повоєнної Франції відтворив у романі "Літу немає кінця" (1954), життя простих французів — у романі "Мед і полин" (1957). Лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1957).

♦ Тв.: Рос. перекл. — Лету нет конца. М., 1958; Семь раз по семь дней. М., 1961; Боги и люди. 1943 — 1944. М., 1962.

В. І. Пащенко.