Адигейська література

Адиге́йська література

• Адигейська література

л-ра адиг. народу. До Великої Жовтн. соціалістичної революції єдиною формою худож. творчості адигейців був фольклор (нартський епос, казки, оповіді, істор. пісні та ін.). Писемна л-ра зародилася в роки Рад. влади, увібравши в себе кращі традиції усної нар. творчості. Початок розвитку адиг. л-ри пов'язаний з іменами Т. Керашева (нариси й оповідання 20 — 30-х pp., роман "Шамбуль", 1940, в українському перекладі — "Дорога до щастя"; Держ. премія СРСР, 1948), Ю. Тлюстена (повість "Шлях відкрито", 1938), А. Євтиха (оповідання "Велика сила", 1939), М. Паранука (поеми "Ураза", 1929; "Будь пильним", 1934), А. Хаткова (поетичні збірки "Мелодії", 1931; "Вартовий", 1935, обидві — адиг. мовою, "Мужність", 1938, рос. мовою). Популярними стали твори нар. поета Ц. Теучежа (зб. "Батьківщина", 1939). Зароджувалася драматургія (п'єси І. Цея, А. Хаткова, А. Євтиха, Ю. Тлюстена та ін.). Визначальними темами були класова боротьба в період колективізації, соціалістичні перетворення краю, становлення нової людини. В 40 — 50-і pp. розширилася тематика А. л. Боротьбу проти фашист. загарбників в умовах підпілля відображено в романі Ю. Тлюстена "Світло в горах" (1949). Післявоєнній творчій праці рад. людей присвячені повісті А. Євтиха "Аул Псибе" (1950), "Чудова посада" (1951). Т. Керашев у романі "Змагання із мрією" (1955) осмислює долю рад. народу, що переніс тягар війни. Тема війни і проблеми колг. села відбиті у творах Д. Костанова (збірки оповідань "Дві висоти", 1947; "Праця славить людину", 1955; роман "Злиття рік", 1957). Вийшли поетич. збірки М. Паранука "Вірші" (1940), "Вірші і поеми" (1950), "Пісня щасливих" (1955), А. Євтиха — "Щастя" (1946). В 60 — 70-і pp. опубліковано ідейно і художньо значні книги: Ю. Тлюстена — романи "Ожбанокови" (1962), Х. Ашинова — "Вершник переходить бурхливу ріку" (1966), І. Машбаша — "Оплаканих не чекають" (1966), Д. Костанова — "Біла лілія" (1967), Т. Керашева — "Куко" (1968), повість А. Євтиха "Дівчина з аулу" (1963), "Вибране" (1964) С. Яхутля, поетич. збірки М. Паранука "Голос серця" (1961), "Мирний ранок" (1966), "Думи" (1968), "Радість нового дня" (1971), І. Машбаша — "Щедре сонце полудня" (1979), збірки драм. творів Г. Схоплока "П'єси" (1967), "Драми" (1973), "Пісня землі" (1978) та ін. У 80-і pp. в галузі прози активно працюють І. Машбаш, Х. Ашинов, П. Кошубаєв, С. Панеш, Ю. Чуяко та ін.; в поезії — І. Машбаш, Х. Беретар. З першими п'єсами виступили Ч. Муратов, Г. Духу та ін. Для дітей пишуть Д. Чуяко, М. Куйок. Літ. критика представлена працями М. Куніжева, А. Схаляхо, К. Шаззо, Т. Чамокова, У. Панеша, Р. Мамія. З 1924 видається альм. "Закошниг" ("Дружба").

До укр. л-ри, зокрема до творчості Т. Шевченка, ще на поч. 30-х pp. зверталися поети А. Хатков, А. Євтих, Х. Андрухаев, К. Жане та ін. Вірші Т. Шевченка перекладали І. Цей, Р. Меркицький, М. Паранук, Х. Ашинов та ін. Образ укр. поета змальовано у творах Х. Андрухаєва, К. Жане. Адиг. періодична преса в 60 — 70-і pp. надрукувала статті — Д. Костанова "Великий поет", Л. Голубєвої "Т. Г. Шевченко і Кавказ" та "Наче він жив в Адигеї...", М. Куніжева "Шевченко і адигейська література", "І вірш його адигейською...", "Збагачення літератур" та ін. Адиг. мовою перекладено деякі твори О. Корнійчука, М. Трублаїні та ін. укр. письменників. Укр. мовою опубл. твори А. Євтиха, Т. Керашева, І. Цея, К. Жане, Х. Андрухаєва та ін. у перекладах М. Лещенко, Д. Кононенка, Л. Прикордонного, І. Стативки та ін.

■ Літ.: Ученые записки Адыгейского научно-исследовательского института, т. 6. Литература и фольклор. Краснодар, 1968; Ученые записки Адыгейского научно-исследовательского института, т. 18. Литература и фольклор. Майкоп, 1973; Вопросы истории адыгейской литературы. Майкоп, 1980; Адыгский фольклор, кн. 1 — 2. Майкоп, 1980; Хут Ш. Х. Сказочный эпос адыгов. Майкоп, 1981.

М. Ш. Куніжев.