Азербайджанська література

Азербайджа́нська література

• Азербайджанська література

- л-ра азерб. народу, одна з найдавніших л-р Сходу. Збереглося багато пам'яток усної нар. творчості. Найдавніші з них — т. з. мідійські легенди, перекази (7 — 6 ст. до н. е.) про наскоки перс. завойовників. Протягом тисячоліть складалися трудові, обрядові та побутові пісні, дастани ("Кероглу", "Ашиг-Гариб", "Асли-Керем" та ін.), казки, гуморески, прислів'я, приказки, загадки, пройняті вірою в силу народу. Популярними були пісні-баяти (чотиривірші), що вплинули на розвиток поезії, особливо таких її форм, як гошма та рубаї. Значне місце у фольклорі займає ашугська поезія. Відомі вірші нар. співців-ашугів Курбані, Сари Ашуга, Аббаса Туфарганли, Хасте Касима, Валеха, Ашуга Алескера та ін.

У 5 ст. в Кавказькій Албанії (на Сх. сучас. Азербайджану) існувала писемність. Розвивалася оригінальна і перекладна реліг. л-ра араб. і перс. мовами, з'являлися світські твори. Одночасно створювалася худож. л-ра азерб. мовою. Визначна пам'ятка — епос "Кітабі Деде Коркуд" (11 — 12 ст.; записано в 15 ст.). В 11 — 12 ст. азерб. поети писали гол. чин. перською мовою (Катран Тебрізі, Абу-ль-Ала Гянджеві, Фелекі Ширвані, Хагані Ширвані, поетеса Мехсеті Гянджеві). Вершина азерб. поезії 12 ст. — твори поета-гуманіста Нізамі Гянджеві, у своїй знаменитій "П'ятериці" ("П'ять поем") він утверджував ідеали гуманізму та соціальної справедливості. Першим відомим поетом, який писав рідною мовою, був Гасаноглу (13 ст.). На 13 — 14 ст. припадає творчість поетів Зюльфікара Ширвані, Авхеді Марагаї, Газі Бурханеддіна, Аріфз Ардебілі, Ассара Тебрізі та ін. Найвизначніший поет і мислитель 14 — 15 ст. — Імадеддін Несімі, автор першого поетич. дивана азерб. мовою. Його вільнодумні вірші звеличували дух і розум людини. У 16 ст. творили поети Шах Ісмаїл Хатаї, Хабібі, Хаміді, Кішвері, а також корифей азерб. л-ри М. Фізулі. Його вірші, газелі, сповнені глибоких філос. роздумів, довгий час були зразками ліричної поезії на всьому Бл. і Серед. Сході. З ім'ям М. Фізулі пов'язане остаточне формування азерб. літ. мови і азерб. прози (політич. сатира "Скарги"). Гуманістичні традиції М. Фізулі продовжили Месіхі, Ковсі Тебрізі, Саїб Тебрізі та ін. В кін. 16 — на поч. 17 ст. в результаті тур. та іран. поневолення Азербайджану склалися несприятливі умови для розвитку А. л. Патріотичні погляди і прагнення народу в цей час відображалися переважно у фольклорі, ашугській поезії. Боротьба проти загарбників сприяла створенню героїко-романтич. дастанів та героїч. епосу "Кероглу". Народнопоетична творчість вплинула на писемну л-ру. Визначними ліриками 18 ст. були Відаді Молла Велі та Вагіф Молла Панах. Оптимістична поезія Вагіфа становила новий етап у розвитку азерб. поезії на шляху до реалізму. Після входження Пн. Азербайджану до складу Росії (поч. 19 ст.) відбулися глибокі зрушення в А. л. Під впливом передової рос. культури розвивалася реалістично-просвітительська л-ра, спрямована проти деспотизму і реліг. фанатизму. Представниками її були: А. Бакиханов, І. Куткашенський, Вазех. Реалістичний напрям утвердився в творчості Мірзи Фаталі Ахундова, основоположника азерб. драматургії, прози і літ. критики. В жанрі сатир. поезії писали Закір, Сеїд Азім Ширвані, ліричної — поетеси А. Набаті, Хуршидбану Натаван, Хейран Ханум, Ашиг Пері та ін. У 1875 з ініціативи Г. Зардабі була заснована перша азерб. газета "Екінчі" ("Плугатар"). Дальшого розвитку реалізм набув у творчості драматурга Н. Везірова. На межі 19 і 20 ст. центр. місце в азерб. л-рі зайняла тематика, пов'язана з класовою боротьбою, боротьбою за перетворення життя. Важливу роль у розвитку л-ри поч. 20 ст. відіграв сатиричний журн. "Молла Насреддін", на сторінках якого виступав революц. поет-сатирик Сабір. Реалістичні традиції в драматургії і прозі продовжили Джаліл Мамедкулізаде, А. Ахвердов, Н. Наріманов, С. С. Ахундов, Ю. Чеменземінлі. Романтичну поезію розвивали Сіххат, М. Гаді, Г. Джавід, А. Шаїк та ін.   Встановлення Рад. влади в Азербайджані відкрило нову добу в історії А. л. В створенні нової л-ри взяли уча.сть і письменники старшого покоління: Дж. Мамедкулізаде, А. Ахвердов, С. Гусейн та ін. Почали літ. діяльність талановиті молоді поети, прозаїки, драматурги. У своїх творах вони відображали боротьбу за нове життя, змальовували рад. дійсність. Поезію в довоєнні часи та в роки Великої Вітчизн. війни представляють С. Рустам, М. Мушфік, Р. Рза, М. Рагім, О. Саривеллі, А. Джаміль, З. Халіл, М. Дільбазі, Н. Рафібейлі та ін.; прозу — М. С. Ордубади, С. Рагімов, М. Гусейн, Абульгасан, А. Шаїк, Мір Джалал, А. Велієв та ін.; драматургію — М. Ібрагімов, І. Ефендієв, С. Рахман, Е. Мамедханли, І. Касумов та ін. Значний внесок у л-ру зробили основоположник азерб. рад. драматургії Дж. Джабарли, нар. поет республіки С. Вургун.   За післявоєнні роки в А. л. з'явилися нові імена: прозаїки Б. Байрамов, І. Шихли, І. Гусейнов, Г. Аббасзаде, Ч. Гусейнов, А. Айліслі, Анар, брати М. і Р. Ібрагімбекови та ін., поети Азероглу, Н. Хазрі, Б. Вагабзаде, І. Сафарлі, А. Кюрчайлі, А. Керім, М. Араз, Ф. Годжа, Дж. Новруз та ін. Розвивається дитяча л-ра (М. Рзакулізаде, М. Сеїдзаде, М. Дільбазі, Теймур Ельчин, А. Бабаєв, Х. Алібейлі та ін.). Відомі праці з літ. критики і літературознавства М. Аріфа, Г. Арасли, М. Рафілі, Мамеда Джафара, Ф. Касимзаде, А. Султанли, А. Мірахмедова, К. Талибзаде та ін. СП Азербайджану — з 1932. Виходять літ. газета "Едебійят ве інджесенет" ("Література і мистецтво"), літ.-худож. та сусп.політ. журнали "Азербайджан" (азерб. мовою), "Литературный Азербайджан", "Гракан Адребджан" ("Літературний Азербайджан", вірм. мовою), "Улдуз" ("Зірка"), мист. альманах "Кобустан".   Л-ри укр. і азерб. народів єднає давня дружба. Відомі укр. просвітителі, революц. демократи М. Гулак, О. Навроцький — члени Кирило-Мефодіївського товариства — жили й творили в різних містах Азербайджану. М. Гулак переклав прозою поему "Лейлі і Меджнун" М. Фізулі, О. Навроцький відтворив її віршем. М. Гулак — один з перших дослідників і популяризаторів творчості Нізамі Гянджеві, М. П. Вагіфа, азерб. фольклору, він багато років підтримував дружні стосунки з М. Ф. Ахундовим, Дж. Унсізаде та ін. Азерб. л-ру давнього періоду досліджував укр. вчений-сходознавець А. Кримський. В 1907 в Баку було організовано товариство "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка, яке пропагувало досягнення укр. л-ри, відзначало ювілеї — Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, а також рос. та азерб. письменників. Шевченківські ювілеї 1911 і 1914 широко відзначили бакинські газети "Баку", "Каспий", "Бакинские известия". На їхніх сторінках друкувалися статті про І. Франка, Лесю Українку, було вміщено некролог з приводу смерті М. Старицького. У дожовтневий період ряд азерб. інтелігентів здобував вищу освіту в ун-тах України, зокрема письменники і громад. діячі Н. Наріманов (в Одесі), Т. Шахбазі (в Харкові), Ю. В. Чеменземінлі (в Києві) та ін., які чимало зробили для популяризації азерб. л-ри серед українців. У своїй творчості вони часто зверталися до укр. тематики.   За роки Рад. влади літ. зв'язки між двома народами розширились і зміцніли. Під час Великої Вітчизн. війни азерб. письменники зі зброєю в руках захищали й Україну, оспівували велич духу і нескореність народу братньої республіки. Серед них — Абульгасан, автор трилогії про оборону Севастополя "Бастіон дружби", Е. Мамедханли (разом з О. Довженком працював у фронтовій газеті і створив низку оповідань про боротьбу рад. людей проти нім.-фашист. загарбників на території України), а також поети Б. Касумзаде, А. Фарук та ін. Україні, зокрема Т. Шевченкові, присвятили свої твори С. Вургун, С. Рустам, Р. Рза, М. Гусейн, З. Халіл, М. Рагім, О. Саривеллі, І. Солтан, Т. Ейюбов та ін. В розвитку літ. зв'язків велику роль відіграють відзначення ювілеїв класиків, декади і дні літератур, обмін письменницькими делегаціями. Азерб. мовою вийшли твори Т. Шевченка (з 1934, понад 10 видань), І. Котляревського, І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, О. Корнійчука (п'єси "Платон Кречет" і "Загибель ескадри" поставлені на азерб. сцені), М. Стельмаха, О. Гончара, В. Собка, І. Драча, три антології укр. рад. поезії і дві антологічні збірки оповідань. Поет і перекладач А. Абдулла за переклади з укр. л-ри удостоєний літ. премії ім. М. Т. Рильського (1984).   Укр. мовою перекладено твори азерб. письменників М. Фізулі, Нізамі Гянджеві, М. Гусейна, М. Джалала, С. Вургуна, М. Ібрагімова та ін. Серед перекладачів — Л. Первомайський, В. Мисик, В. Ціпко, М. Мірошниченко, Л. Маковецька. Вчені Азербайджану (П. Халілов, В. Арзуманов, А. Абдулла, Н. Гасанзаде та ін.) активно досліджують азербайджансько-українські зв'язки.   ■ Літ.: Очерк истории азербайджанской советской литературы. М., 1963; Набиев Б. Азербайджанская советская литература периода Великой Отечественной войны. Баку, 1965; Ариф М. История азербайджанской литературы. Баку. 1971; Мамед Ариф Дадашзаде. Азербайджанская литература. М., 1979; Бабаев Г. Азербайджанские литературные связи. Библиография (1920 — 1959). Баку, 1959.А. С Багіров, А. Абдулла.