Азербайджанська мова

Азербайджа́нська мова

• Азербайджанська мова

- мова азербайджанців, які живуть в СРСР — в Аз. РСР (осн. населення), а також у Вірм. РСР, Груз. РСР, Даг. АРСР і за кордоном — в Ірані, Іраку, Туреччині, Афганістані. Належить до пд.-зх. (огузької) групи тюркських мов. В СРСР А. м. розмовляє понад 5,3 млн. чол. (1979, перепис). Діалекти й говори А. м. об'єднують у 4 групи: східну, західну, північну та південну. В основу літ. А. м. лягли бакинський та шемахинський діалекти сх. групи, а також перехідні муганські говори. Найдавніша писемна пам'ятка належить до 11 ст. Літ. староазерб. мова розвивалася з 13 ст. (твори Гасаноглу, Несімі, Фізулі, Хатаї, Вагіфа, Відаді та ін.). Сучас. літ. А. м. сформувалася в серед. 19 ст. Ще в дожовтн. період склалися осн. функціональні стилі, відбувалася демократизація літ. мови (М. Ф. Ахундов, Г. Зардабі, Дж. Мамедкулізаде, М. А. Сабір та ін.). За рад. часу було розв'язано осн. питання алфавіту, орфографії, правопису, термінології, лексикографії, нормативної граматики й стилістики літ. А. м. Писемність до 1929 базувалася на араб. графіці, до 1939 — на основі лат. алфавіту, а з 1939 — рос. алфавіту. А. м. розвивається азербайджанська література.

■ Літ.: Ширалиев М. Ш. Диалекты и говоры азербайджанского языка. Баку, 1983; Русско-азербайджанский словарь, т. 1 — 3. Баку, 1971 — 78.

М. Ш. Ширалієв.