Ассамська л ітература

Асса́мська л ітература

• Ассамська л ітература

- л-ра ассамців — народу, який живе в пн.-сх. частині Індії (штат Ассам). Розвивалась на основі усної нар. творчості (казки, балади, пісні). Перші літ. твори належать до 11 — 12 ст. (афоризми філософа Дака, пізніше — книга "Висловлювання Дака"). Писемна А. л. з'явилася в кін. 13 — на поч. 14 ст. В А. л. 15 — 16 ст. відображались ідеї антифеод. реліг.-реформаторського руху бгакті, ідеологами якого в Ассамі були талановиті поети і драматурги Шанкардев і Мадхавдев. У 17 — 18 ст. поширилися істор. хроніки (буранджі) і біографії реліг. діячів (чарітапутхі). В 2-й пол. 19 ст. зародилась нац. преса, виникли нові літ. жанри — оповідання, істор. і соціальний романи. Найвідоміші письменники цього періоду — Ч. К. Агарвалла, Безбаруа Лакшмінатх, Госвамі Хемчандра, Баруа Падманатх. Для А. л. періоду боротьби проти англ. колоніалізму характерні патріотичні ідеї ("Полум'яні пісні" П. Чаудхурі, вірші Л. Безбаруа, К. Бгаттачар'ї, А. Чаудхурі). Відомі поети того часу — Ч. К. Агарвалла, Н. Пхукан, Х. Барбаруа. Помітне місце в А. л. займають письменники 2-ї пол. 20 ст. — С. А. Малік, Ч. К. Гогой, Дінанатх Шарма, П. Пхукан, С. Ч. Госвамі, Н. Н. Чаудхурі, Р. Баруа, Р. Бардолой, Х. Дек, М. Бор.

■ Літ.: Баруа Б. К. Ассамская литература. М., 1968.

Ю. В. Покальчук.