БІЛОДІД Іван Костянтинович

БІЛОДІ́Д Іван Костянтинович

• БІЛОДІД Іван Костянтинович

[16 (29).VIII 1906, с. Успенське, тепер с. Успенка Онуфріївського р-ну Кіровогр. обл. — 21.IX 1981, Київ]

- укр. рад. мовознавець, академік АН СРСР з 1972, академік АН УРСР з 1957, засл. діяч науки УРСР з 1966. Член КПРС з 1943. Закінчив 1932 Харків. ін-т профес. освіти. Учасник Великої Вітчизн. війни. З 1946 працював в Ін-ті мовознавства АН УРСР і одночасно — в Київ. ун-ті (з 1956 — професор). У 1957 — 62 — міністр освіти УРСР. У 1962 — 78 був віце-президентом АН УРСР, 1961 — 81 — директором Ін-ту мовознавства. У 1964 — 81 — голова Укр. к-ту славістів, член Рад. і Міжнар. к-тів славістів. Автор праць із заг. мовознавства (зокрема соціолінгвістики), з історії укр. літ. мови, лінгвостилістики, рос. мовознавства, з питань культури мови, теорії й методології лінгв. досліджень тощо: "Питання розвитку мови української радянської художньої прози" (1955), "Шевченко в історії української літературної мови" (1964), "Розвиток мов соціалістичних націй СРСР" (1967), "Ленінська теорія національно-мовного будівництва в соціалістичному суспільстві" (1972), "Мова і ідеологічна боротьба" (1974), "Києво-Могилянська академія в історії східнослов'янських літературних мов" (1979). Один з авторів і відповідальний редактор "Курсу історії української літературної мови" (т. 1 — 2, 1958 — 61), "Сучасної української літературної мови" (т. 1 — 5, 1969 — 73), відп. редактор "Словника української мови" (т. 1 — 11, 1970 — 80). Досліджував мову творів І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, М. Рильського, Ю. Яновського, О. Довженка та ін. ("Мова і стиль романа "Вершники" Ю. Яновського", 1955; "Мова творів Олександра Довженка", 1959; "Поетична мова Максима Рильського", 1965). Лауреат Держ. премії СРСР(1983), Держ. премії УРСР (1971).

♦ Тв.: Вибрані твори, т. 1 — 3. К., 1986; Мова і ідеологічна боротьба. К., 1974.

■ Літ.: Іван Костянтинович Білодід. К., 1976.

В. М. Русанівський.