БАГРІЙ Олександр Васильович

БАГРІ́Й Олександр Васильович

• БАГРІЙ Олександр Васильович

[11 (23).IV 1891, м. Летичів, тепер смт Хмельн. обл. — 22.VI 1949, Баку]

- укр., рос. та азерб. рад. літературознавець, фольклорист, бібліограф і педагог. Закінчив 1912 Київ. ун-т. Учень В. Перетца. Професор Кубанського ін-ту нар. освіти (1919 — 24) та Азерб. ун-ту (Баку, 1925 — 49). Опубл. 1942 "Давньоруське сказання про птахів" і "Київські списки сказання чернеця Храбра про слов'янські письмена". Вивчав пам'ятки давньорус. писемності, рос. драматургію 17 — 18 ст. і поезію 18 ст., тюркомов. фольклор. Автор праць з питань джерелознавства і методології літературознавства.

Головне місце в наук. доробку Б. належить працям з шевченкознавства. Досліджував біографію і світогляд Т. Шевченка, зв'язки його поезії з творами письменників ін. народів, зокрема з рос. л-рою, а також з культурою і л-рою Сходу. Монографія Б. "Т. Г. Шевченко. Оточення. Мотиви творчості. Стиль" (1930) — одна з перших у рад. шевченкознавстві узагальнюючих праць про поета. У дослідженнях "Т. Г. Шевченко в російських перекладах" (1925) і "До рукописної традиції поширення „Кобзаря" Т. Г. Шевченка" (1927) дав аналіз поетичних перекладів творів Т. Шевченка.

Тв.: Шевченко в литературной обстановке. "Известия Азербайджанского университета. Общественные науки", 1925, т. 2 — 3; Т. Г. Шевченко в русских переводах. Баку, 1925; К рукописной традиции распространения "Кобзаря" Т. Г. Шевченко. Баку, 1927; Т. Г. Шевченко, т. 1 — 2. Х., 1930 — 31.

І. Д. Бажинов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me