БАКИХАНОВ Аббаскулі Ага

БАКИХА́НОВ Аббаскулі Ага

• БАКИХАНОВ Аббаскулі Ага

(псевд. — Гудсі; 21.VI 1794, с. Аміраджани, поблизу Баку — 31.V 1847, м. Куба, Азербайджан)

- азерб. письменник, учений-просвітитель. У 1826 — 29 брав участь у рос.-Іран, і рос.-тур. війнах. Був знайомий з О. Пушкіним, близький з О. Грибоєдовим, О. Бестужевим (Марлінським), В. Кюхельбекером, М. Ахундовим, Х. Абовяном, О. Чавчавадзе. Писав твори, спрямовані проти феод. гніту, клерикалізму (зб. оповідань "Книга про Аскера", поетична сатира "Звернення до тебрізців"). Вірші Б. об'єднано в кн. "Кюлліят". Автор наук. праць з історії, філософії, л-ри, мови, педагогіки. Історії Пн. Азербайджану з давніх часів до поч. 19 ст. присвячена праця Б. "Райський квітник" (1926). В 1833 подорожував через Україну до Варшави. Був у Києві (його листи до Д. Г. Бібикова зберігаються у відділі рукописів ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН УРСР).

М. М. Мірошниченко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me