БАЛАЖ (Balázs) Бела

БА́ЛАЖ (Balázs) Бела

• БАЛАЖ (Balázs) Бела

(справж. — Герберт Бауер; 4.VIII 1884, м. Сегед — 17.V 1949, Будапешт) — угор. письменник, теоретик кіно. Член Компартії Угорщини з 1931. Писав угор., нім., рос. мовами. Закінчив 1907 Будапешт. ун-т. У 1931 — 45 жив в СРСР. Автор реалістич. романів "На долоні Бога" (1922), "Неможливі люди" (1930), присвячених проблемам інтелігенції, повісті "Карлусь Бруннер" (1937, рос. мовою; 1938 — угор.; укр. перекл. М. Пригари), зб. новел "Дружба" (1942), збірок віршів "Біля вогнища" (1940), "Лети, моє слово" (1944), драм "Моцарт" (1938), "Повернення" (1941) — про трагічну долю художника в бурж. суспільстві, роману "Юність мрійника" (1946), лібретто до опери Б. Бартока "Замок герцога Синя Борода" (1910), кіносценаріїв, ряду праць з теорії кіно ("Видима людина", 1924; "Дух кіно", 1929, та ін.).

В Угор. Нар. Республіці встановлено держ. премію ім. Б. Балажа в галузі кінематографії. В статтях "Люто змагаємося" та "Нові фільми — нове відчуття життя" (обидві — 1933), в кн. "Дух фільму" (1935, розділ "Соціалістичний реалізм") розглянув кінострічки "Іван" і "Земля" О. Довженка. Згадки про фільми О. Довженка є і в його кн. "Кіно. Становлення й суть нового мистецтва" (1968). Обидві книги вийшли в Москві рос. мовою.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Карлусь Бруннер. Х., 1939; Рос. перекл. — Дух фильма. М., 1935.

■ Літ.: Мегела І. Багатогранність обдаровання. "Всесвіт", 1984, № 8.

І. П. Мегела.