БАЛКАРОВА Фоусат Гузерівна

БАЛКА́РОВА Фоусат Гузерівна

• БАЛКАРОВА Фоусат Гузерівна

(5.Х 1932, с. Кішпек, тепер Баксанського р-ну Каб.-Балк. АРСР)

- кабард. рад. поетеса, нар. поетеса Каб.-Балк. АРСР з 1982. Член КПРС з 1960. Закінчила 1960 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Автор книжок віршів і поем "Світанок" (1958), "Гаптую небо" (1967), "Струни сонця" (1969), "Шукаю тебе, батьку" (1975), "На Батьківщині усе каміння — золото" (1982), "Стремено мрії" (1983), "Зорі кришталевий дзвін" (1986) та ін., кількох п'єс. Переклала кабард. мовою вірші Т. Шевченка "І досі сниться: під горою", "Не гріє сонце на чужині", "Ой гляну я, подивлюся", "Та не дай, господи, нікому", "У нашім раї на землі", "По улиці вітер віє" (1964) та ін. Укр. поет А. Бортняк присвятив поетесі вірш "На вечорі Фоусат Балкарової" ("Літературна Україна", 1973, 4 грудня). Укр. мовою окремі вірші Б. переклали І. Глинський, Л. Пастушенко, Н. Ткаченко, Н. Гнатюк.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Ожидание чуда. Поэмы. М., 1980.

А. М. Дяченко.