Балкарська література
Балка́рська література
• Балкарська література
- л-ра балк. народу, який разом з кабардинцями населяє територію Каб.-Балк. АРСР. Виникла в роки Рад. влади з появою писемності балк. мовою. Балкар. фольклор сягає корінням у нартський епос — монументальний епос кавказ. народів. Б. л. спирається на традиції нар. поезії і досвід рос. л-ри. Основоположником сучас. Б. л. був Кязим Мечієв, який захоплено вітав Велику Жовтн. соціалістич. революцію, став її полум'яним співцем. Розквіт Б. л. пов'язаний, зокрема, з творчістю таких поетів, як С. Шахмурзаєв, Б. Гуртуєв, А. Будаєв, К. Куліев, К. Отаров, С. Отаров, Ж. Заліханов, С. Макітов, Х. Теммоєв. Балкар. поезії 30 — 40-х pp. притаманні оптимістичне світосприйняття, вірність ідеям Комуністичної партії: вірші "Пісня про Леніна" (1928), "Колгоспна" (1932) Б. Гуртуєва; цикл віршів "Мої сусіди" К. Кулієва (1939 — 45); зб. "Гірська Балкарія" К. Отарова. В цей же час у періодиці з'являються перші прозові твори великої форми: романи та повісті "Тотур-киртик" О. Етезова, "Каміння" С. Хочуєва та інші. Новим етапом розвитку Б. л. стала поезія Великої Вітчизн. війни: ліро-епічні поеми "Сиваш", "Перекоп", "Сосни Росії шумлять" К. Кулієва, "Дороги" К. Отарова, замальовки фронтового побуту. У 50 — 60-х pp. в Б. л. відбувається зародження і становлення багатьох жанрів. Активно працюють поети І. Бабаєв, А. Созаєв, М. Мокаєв, А. Байзуллаєв, С. Гуртуєв, з'являються романи на істор.-революц. тематику "Боротьба" М. Шаваєвої, "В горах" Ж. Заліханова. У 70 — 80-х pp. розвивається проза. Провідною стає тема війни. Публікуються романи і повісті: "Червоні трави", "Ведмежий Камінь" З. Толгурова, "Альпійська повість" Е. Гуртуєва, "Кремені", "Тяжкі жорна" А. Теппеєва. В прозі про село розробляється тема підвищеної відповідальності за долю землі — зб. віршів "Книга землі" К. Кулієва (1972; Держ. премія СРСР, 1974), повість "Солоні коржики" А. Теппеєва, роман "Ерірей" З. Толгурова та ін. Першою спробою вмістити в монументальній формі єдиного прозового полотна рад. період історії балкарців стала трилогія Ж. Токумаєва "Помста кинджала" (1976). Нове покоління поетів — А. Бегієв, М. Бепаєв, М. Ельмезов, А. Додуєв — розширює образні й ритмомелодичні межі балк. вірша. Початок драматургії поклав Рамазан Геляєв, автор п'єси "Кривавий калим" (пост. 1941) — про долю горянки у феод. Балкарії. З'являються жанри істор. і ліричної драми, комедії: "Світанок у горах", "Доля Султана", "Орли люблять висоту" І. Боташева, п'єса І. Мамеєва "Курман" та його інсценізації за мотивами творів К. Мечієва тощо. З драм. творами виступили і молоді письменники А. Теппеєв (п'єси "Комуніст", "Камінь на дорозі") і Ж. Токумаєв ("Тіні"). Розвиваються критика і літературознавство: монографії Ф. Урусбієвої ("Шлях до жанру", 1972), А. Теппеєва ("Балкарська радянська проза", 1976), З. Толгурова ("Література і час", 1978; "Розвиток балкарської поезії", 1985), "Нариси історії балкарської літератури" (1981, балк. і рос. мовами). СП Каб.-Балк. АРСР створена 1934. Балк. мовою в республіці виходить літературно-художній і сусп.-політ. журнал "Мінгі-тау" ("Ельбрус").
Взаємозв'язки балк. й укр. л-р розпочалися перекладами балкар. мовою творів Т. Шевченка — поем "Катерина" і "Наймичка" (1938). Їх включено до шкільних хрестоматій. У 1939 в Нальчику вийшла зб. "Т. Г. Шевченко". До неї, крім поезій Т. Шевченка, ввійшли також вірші, присвячені Кобзареві: "Поет народу" К. Кулієва, "Кобзар" С. Макітова, "Поет-демократ" Ж. Заліханова, "Тарасові Шевченку" Д. Етезова. Укр. поетові майже повністю присвячено номер альм. "Дружба" (№ 11, 1961), який видається балк. мовою. В республіці широко відзначаються шевченківські ювілеї. Особиста дружба зв'язувала К. Кулієва з укр. письменниками, зокрема з М. Бажаном. Балк. письменницька орг-ція має тісні контакти з письменниками Вінн. області. Балкар. мовою вийшли збірки творів прозаїків і поетів Вінниччини "Намисто", "Подільські ластівки". На Україні видавалися твори балк. авторів — зб. віршів та оповідань "Вершини", зб. віршів "Березова криниця", зб. оповідань "Книжка про Хасана" Е. Гуртуєва. Укр. мовою окремі твори балкар. письменників переклали В. Забаштанський, П. Засенко, Б. Хоменко, Л. Талалай, А. Бортняк, І. Глинський та ін.
Ф. А. Урусбієва.