БАНГ (Bang) Герман

• БАНГ (Bang) Герман

(20.IV 1857, о. Альс, Данія — 29.I 1912, м. Огден, США)

- дат. письменник, критик, театр. діяч. Був режисером у театрах Парижа, Берліна, Мюнхена, Копенгагена. У зб. критичних статей "Реалізм і реалісти" (1879) виступив прихильником франц. натуралізму, в пізніших творах помітні риси імпресіонізму. В романі "Безнадійні покоління" (1880) показав занепад дворян. роду. Глибоким трагізмом позначені новели Б. "Ексцентричні оповідання" (1885), соціально-психол. романи "Федра" (1883), "Тихе існування" (1886), "Тіне" (1889), "Білий дім" (1898), "Сірий дім" (1901), "Люди без батьківщини" (1906) та ін. О. Кобилянська назвала Б. "великим психологом" (в листі до С. СмальСтоцького). В "Літературно-науковому вістнику" опубл. кілька оповідань Б. у перекл. М. Лозинського (1905), М. Левицького (1909), Л. Будая (1911).

Тв.: Укр. перекл. — Чотири чорти. К., 1918; Рос. перекл. — Избранное. М., 1974.

Г. П. Кочур.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me