БАНДУРЕНКО Євген Федорович

БАНДУРЕ́НКО Євген Федорович

• БАНДУРЕНКО Євген Федорович

(справж. прізв. — Бондаренко)

(23.I 1919, Київ — 16.III 1972, Одеса)

- укр. рад. поет. Член КПРС з 1941. У 1937 — 39 навчався в Київ. ун-ті. Учасник Великої Вітчизн. війни. У 1946 — 54 очолював Одес. орг-цію СПУ. Друкувався з 1940. Автор збірок лірич. і гумористич. віршів "Мечі і струни" (1945), "Розливсь Дніпро" (1952), "На чисту воду" (1955), "Усміхнімось, друзі" (1958), "Гомін моря", "Сміхом колючим" (обидві — 1963), "Струни і стріли" (1969), "Бальзам і сіль" (1972) та ін. Творчій манері Б. властиве поєднання публіцистич. гостроти, громадян. пристрасті з народнопісенним ліризмом, доброзичливого гумору з сарказмом. Перекладав твори білорус. (О. Зарицького, М. Танка) та болг. поетів. Окремі твори Б. перекладено рос., білорус., євр., болг. мовами.

♦ Тв.: Вибране. К., 1977; Дітям на гостинець. К., 1978: Південна сторона. Вибране. Одеса, 1982.

Є. М. Прісовський.