БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ Микола Миколайович

БАНТИ́Ш-КАМЕНСЬКИЙ Микола Миколайович

• БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ Микола Миколайович

[16(27).XII 1737, м. Ніжин, тепер Черніг. обл. — 20.I (1.II) 1814, Москва]

- укр. і рос. історик, археограф, дійсний член Рос. АН (з 1808). Закінчив 1754 Київську академію, навчався у Моск. слов'яно-греко-латинській академії; слухав лекції у Моск. ун-ті (1755). Працював у Моск. архіві іноземних справ (з 1763 — архіваріус, потім керував архівом). Склав ряд тематичних архівних описів (зокрема, "Историческое известие о возникшей в Польше унии, с показанием начала и важнейших, в продолжение оной, через два века приключений..." (1794, опубл. 1805), які містять джерела з історії Росії й України. У 1799 брав участь у підготовці до видання "Слова о полку Ігоревім". Переклав 1-й том "Історії Петра Великого" Вольтера (1760).

Літ.: Бантыш-Каменский Д. Н. Жизнь Н. Н. Бантыша-Каменского. М., 1818; Кобленц И. Н. Н. Н. Бантыш-Каменский и его материалы по русской библиографии. В кн.: Теория и история библиографии М., 1969.

М. М. Сулима.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me