БАРВІНСЬКИЙ Олександр Григорович

БАРВІ́НСЬКИЙ Олександр Григорович

• БАРВІНСЬКИЙ Олександр Григорович

(псевд. — Австрієць, Подолянин, Vегах та ін.; 8.VI 1847, с. Шляхтинці, тепер с. Гніздичка Тернопільського р-ну Терноп. обл. — 25.XII 1926, Львів)

- укр. педагог і громад. діяч. Брат Володимира Барвінського і Осипа Барвінського. Навчався 1865 — 68 на філос. ф-ті Львів. ун-ту. Дотримувався "народовської" орієнтації. Був депутатом парламенту Австрії (1891) та сейму Галичини (1894), входив до уряду буржуазно-націоналістичної Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Прихильник єднання з польс. шляхтою, організатор клерикальної партії. Видавав "Руську історичну бібліотеку" (Тернопіль — Львів, 1883 — 94). Голова Наукового товариства імені Шевченка (1893 — 97), редактор "Записок Наукового товариства імені Шевченка" (1893 — 94), журналу "Учитель" (1889), видавець і редактор журналу "Дзвінок" (1890). Упорядник хрестоматій (читанок) з укр. л-ри для гімназій Галичини (ряд видань 90-х і 900-х pp.). Істор. праці — "Ілюстрована історія Русі" (1890) та "Оповідання з всесвітньої історії" (1910) мають компілятивний характер. Автор "Історії української літератури" (т. 1 — 2, 1920 — 21), статей про творчість Т. Шевченка, Ю. Федьковича. У книзі "Спомини з мого життя" (ч. 1 — 2; 1912 — 13) з бурж.-націоналістичних позицій охарактеризував громадське, літературне й культур. життя Галичини 60 — 80-х pp. 19 ст. За реакц. характер політ. діяльності, консервативну позицію в л-рі Б. критикували І. Франко та ін. прогрес. діячі.

■ Літ.: Кравець М. Видавець "Руської історичної бібліотеки". "Український історичний журнал", 1967. №6.

М. О. Мороз.