БАХТІН Михайло Михайлович

БАХТІ́Н Михайло Михайлович

• БАХТІН Михайло Михайлович

[5 (17).XI 1895, м. Орел — 7.III 1975, Москва]

- рос. рад. літературознавець і мистецтвознавець. Навчався в Новорос. (Одеса) та Петерб. ун-тах, професор Мордов. ун-ту (Саранськ). У кн. "Проблеми творчості Достоєвського" (1929) розкрив нові принципи естетичного освоєння світу в творчості письменника, створив оригінальну теорію поліфонічного роману. В кн. "Франсуа Рабле і народна культура середньовіччя й Ренесансу" (1965) трактував роман "Гаргантюа і Пантагрюель" Рабле як вершину багатовікової неофіційної нар. творчості і зразок карнавального мист-ва. На широкому порівняльному матеріалі показав роль нар. традицій у виникненні світової класики. У ст. "Рабле і Гоголь. Мистецтво слова і народна сміхова культура" (1973) досліджував зв'язок повістей М. Гоголя (збірки "Вечори на хуторі біля Диканьки" й "Миргород") з укр. нар.-святковим і ярмарковим життям, вказував на риси гротескового реалізму в цих творах. Підкреслював роль мандрівних дяків як поширювачів і творців на Україні усної рекреативної л-ри, — фацецій, анекдотів, дрібних мовних травестій, молитов та ін.

♦ Тв.: Проблемы поэтики Достоевского. М., 1979; Эстетика словесного творчества. М., 1979; Литературно-критические статьи. М., 1986.

■ Літ.: Бочаров С. Г. и др. Библиография научных трудов М. М. Бахтина и статей о нем и его исследованиях, опубликованных на русском и иностранных языках. В кн.: Проблемы поэтики и истории литературы. Саранск, 1973; Проблеми научного наследия М. М. Бахтина. Саранск, 1985.