БЕДЗИК Юрій Дмитрович

БЕ́ДЗИК Юрій Дмитрович

• БЕДЗИК Юрій Дмитрович

(25. XI 1925, Харків)

- укр. рад. письменник. Син Д. І. Бедзика. Член КПРС з 1952. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1949 Київ. ун-т. Друкується з 1954. Проблеми сусп. і гуманістичного покликання працівників науки порушено в романі "Альма-матер" (1964), повісті "Над планетою — „Левіафан"" (1965). Про події Великої Вітчизн. війни та сучасне життя армії — романи Б. "Полки ідуть на переправу" (1959), "Честь мені дорожча" (1967) та ін. У романах "Блакить" (1973), "Розкрилля" (1974), "Поверх-42" (1977), "Довге повернення" (1981) відображено життя і працю сучас. робітничого класу. Міжнар. проблематика — у центрі роману "Кожна хвилина життя" (1984), п'єси "Врятуйте доктора Рейча!" (1986).

Тв.: Вибрані твори. К., 1984; Рос. перекл. — Полки идут на переправу. М., 1965; Лазурь. М., 1976; Долгое возвращение. М., 1982; Этаж-42. М., 1982.

Літ.: Жулинський М. В межах "однієї думки". "Вітчизна", 1975, № 7; Буркатов Б. Прагнення висоти. "Дніпро", 1978, № 10.

В. А. Бурбела.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me