БЕЕКМАН Еме

БЕ́ЕКМАН Еме

• БЕЕКМАН Еме

(20.IV 1933, Таллін)

- ест. рад. письменниця. Закінчила 1956 ВДІК. Автор "Трилогії про Мір'ям" (романи "Маленькі люди", 1964; "Колодязне дзеркало", 1966; "Старі діти", 1972); романів "Глухі бубонці" (1968), "Чортів цвіт" (1974), "Нетрі" (1980) — про події минулого століття, часів бурж. республіки, війни; соціальних романів "Зграя білих ворон" (1967), "Падолист" (1975), "Можливість вибору" (1978), "Вільний біг" (1982) та ін. У соціально-фантаст. романі "Гонка" (1983) в гротескній фермі зображено згубні наслідки західної технократичної цивілізації. Пише також кіносценарії, драми, твори для дітей.

♦ Тв.: Рос. перекл. — Глухне бубенцы. Таллин, 1973; Возможность выбора. Таллин, 1982; Трилогия о Мирьям. М., 1985; Гонка. М., 1986.

■ Літ.: Слабошпицький М. Людина як незамкнута система. В кн.: Слабошпицький М. Літературні профілі. К., 1984.

В. Г. Гримич, О. С. Завгородній.